Відмінності між версіями «Цькувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Цькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Травить. ''На що ж ти собаками цькуєш? ''Шевч. 316. ''Рябко, уджга! ц...)
 
 
(не показано 18 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:11837.jpg|400px|thumb|right]]
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Цькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Травить. ''На що ж ти собаками цькуєш? ''Шевч. 316. ''Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. ''Левиц. Пов. 227.  
 
'''Цькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Травить. ''На що ж ти собаками цькуєш? ''Шевч. 316. ''Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. ''Левиц. Пов. 227.  
 
[[Категорія:Ць]]
 
[[Категорія:Ць]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/cjom Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.
 +
 +
1. перех., ким і без додатка. Напускати собак на кого-небудь. Приходить [пес] до колиби надвечір, а вівчарі почали його цькувати своїми псами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 163); — Бабусю, а як поприлітають лелеки, то ви скажіть Плачинді, хай їх собаками не цькує (Михайло Стельмах, I, 1962, 7); Кирило Іванович насилу одбився від собак. Коли він мотався.. на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Панас Мирний, I, 1954, 162);
 +
//  Заганяти і вбивати звіра, дичину з допомогою собак.
 +
 +
2. перен.. розм. Переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось. Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Тарас Шевченко, I, 1963, 324); [Павло:] Всі ви умієте з-за вугла цькувать та в кишені дулі давать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 369); — Я ніколи не був проти миру, — відповів хаджі. — Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (Олесь Донченко, І, 1956, 153);
 +
//  Підмовляти до ворожих дій, підбурювати проти когось. — Ви таки його [дяка] стережіть, Єфросинія Андріївна, — цькував Колісник.. — Хіба я не знаю? — гримнула дячиха. — Знаю! (Панас Мирний, III, 1954, 86).
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53414/223510.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
цькува́ти - дієслово недоконаного виду
 +
 +
цькувати (псів) - нацьковувати; (звіра) гонити, переслідувати, зацьковувати, (людей — ще) піддавати цькуванню; (підбивати на щось) підштрикувати, під'юджувати.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
Цькувати
 +
 +
('''рус''') Травить, натравливать
 +
Весь день цькували собак на лиса  - Весь день натравливали собак на лису.
 +
 +
('''eng''') Hunt
 +
 +
цькувати собак - to bait (with dogs)
 +
 +
проганяти - to hunt away
 +
 +
переслідувати- to hound
 +
 +
шукати - to hunt for
 +
 +
=Медіа=
 +
{{#ev:youtube|lpIwcj0UtTE}}
 +
{{#ev:youtube|bUOMMQvUF8o}}
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
 +
=Ілюстрації=
 +
<gallery>
 +
ROI7ZwnVCXk.jpg
 +
1337329679419_bulletin.jpg
 +
47Ub16QNURI.jpg
 +
</gallery>
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 01:27, 24 листопада 2015

11837.jpg

Словник Грінченка

Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех., ким і без додатка. Напускати собак на кого-небудь. Приходить [пес] до колиби надвечір, а вівчарі почали його цькувати своїми псами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 163); — Бабусю, а як поприлітають лелеки, то ви скажіть Плачинді, хай їх собаками не цькує (Михайло Стельмах, I, 1962, 7); Кирило Іванович насилу одбився від собак. Коли він мотався.. на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Панас Мирний, I, 1954, 162); // Заганяти і вбивати звіра, дичину з допомогою собак.

2. перен.. розм. Переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось. Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Тарас Шевченко, I, 1963, 324); [Павло:] Всі ви умієте з-за вугла цькувать та в кишені дулі давать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 369); — Я ніколи не був проти миру, — відповів хаджі. — Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (Олесь Донченко, І, 1956, 153); // Підмовляти до ворожих дій, підбурювати проти когось. — Ви таки його [дяка] стережіть, Єфросинія Андріївна, — цькував Колісник.. — Хіба я не знаю? — гримнула дячиха. — Знаю! (Панас Мирний, III, 1954, 86).

Фразеологічний словник української мови

цькува́ти - дієслово недоконаного виду

цькувати (псів) - нацьковувати; (звіра) гонити, переслідувати, зацьковувати, (людей — ще) піддавати цькуванню; (підбивати на щось) підштрикувати, під'юджувати.

Іноземні словники

Цькувати

(рус) Травить, натравливать Весь день цькували собак на лиса - Весь день натравливали собак на лису.

(eng) Hunt

цькувати собак - to bait (with dogs)

проганяти - to hunt away

переслідувати- to hound

шукати - to hunt for

Медіа

Ілюстрації