Відмінності між версіями «Цьопати»
(Створена сторінка: '''Цьопати, -паю, -єш, '''''гл. ''Стучать. Фр. (Желех.). Категорія:Ць) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цьопати, -паю, -єш, '''''гл. ''Стучать. Фр. (Желех.). | '''Цьопати, -паю, -єш, '''''гл. ''Стучать. Фр. (Желех.). | ||
[[Категорія:Ць]] | [[Категорія:Ць]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:11837.jpg|400px|thumb|right]] | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
+ | '''Цькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Травить. ''На що ж ти собаками цькуєш? ''Шевч. 316. ''Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. ''Левиц. Пов. 227. | ||
+ | [[Категорія:Ць]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/cjom Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось стукав лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9); * Образно. — Гармати — то ґрунт, — стукав своїм дерев'яним голосом генерал. — Поставлю дві гармати.., і маємо весь Львів у руках (Іван Франко, III, 1950, 319); | ||
+ | // З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить білобородий професор-голова. Стукає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48); | ||
+ | // Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. — Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186); * Образно. Смутна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала ладоських селян на занесені снігом вулички (Іван Микитенко, II, 1957, 309); Світанок стукав у скло Рожевим пальцем (Максим Рильський, II, 1946, 118); | ||
+ | // Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67); | ||
+ | // Те саме, що стріляти1. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157); | ||
+ | // перен., розм. Друкувати на друкарській машинці; | ||
+ | // перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. З кожною річницею стукав міцніше (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 50). | ||
+ | Стукати пальцем по лобі див. палець. | ||
+ | 2. Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). Її серце зворушується болісним передчуттям і стукає несамовито (Ольга Кобилянська, I, 1956, 343); Збуджено від передчуття майбутніх пригод і тайгової волі стукало серце (Олесь Донченко, II, 1956, 27); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 150); | ||
+ | // безос. Нарешті він захекався, не міг більше дихати, у скронях стукало й дзвеніло (Іван Микитенко, II, 1957, 327). | ||
+ | ♦ У стук серце стукає (стукало) див. серце. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | Цькувати | ||
+ | |||
+ | ('''рус''') Травить, натравливать | ||
+ | Весь день цькували собак на лиса - Весь день натравливали собак на лису. | ||
+ | |||
+ | ('''eng''') Hunt | ||
+ | |||
+ | цькувати собак - to bait (with dogs) | ||
+ | |||
+ | проганяти - to hunt away | ||
+ | |||
+ | переслідувати- to hound | ||
+ | |||
+ | шукати - to hunt for | ||
+ | |||
+ | =Медіа= | ||
+ | {{#ev:youtube|lpIwcj0UtTE}} | ||
+ | {{#ev:youtube|bUOMMQvUF8o}} | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |||
+ | =Ілюстрації= | ||
+ | <gallery> | ||
+ | ROI7ZwnVCXk.jpg | ||
+ | 1337329679419_bulletin.jpg | ||
+ | 47Ub16QNURI.jpg | ||
+ | </gallery> |
Версія за 22:21, 23 листопада 2015
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).Зміст
Словник Грінченка
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. чим і без додатка. Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось стукав лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9); * Образно. — Гармати — то ґрунт, — стукав своїм дерев'яним голосом генерал. — Поставлю дві гармати.., і маємо весь Львів у руках (Іван Франко, III, 1950, 319); // З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить білобородий професор-голова. Стукає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48); // Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. — Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186); * Образно. Смутна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала ладоських селян на занесені снігом вулички (Іван Микитенко, II, 1957, 309); Світанок стукав у скло Рожевим пальцем (Максим Рильський, II, 1946, 118); // Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67); // Те саме, що стріляти1. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157); // перен., розм. Друкувати на друкарській машинці; // перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. З кожною річницею стукав міцніше (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 50).
Стукати пальцем по лобі див. палець.
2. Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). Її серце зворушується болісним передчуттям і стукає несамовито (Ольга Кобилянська, I, 1956, 343); Збуджено від передчуття майбутніх пригод і тайгової волі стукало серце (Олесь Донченко, II, 1956, 27); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 150); // безос. Нарешті він захекався, не міг більше дихати, у скронях стукало й дзвеніло (Іван Микитенко, II, 1957, 327). ♦ У стук серце стукає (стукало) див. серце. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 802.
Іноземні словники
Цькувати
(рус) Травить, натравливать Весь день цькували собак на лиса - Весь день натравливали собак на лису.
(eng) Hunt
цькувати собак - to bait (with dogs)
проганяти - to hunt away
переслідувати- to hound
шукати - to hunt for