Відмінності між версіями «Чорний»

Версія за 22:15, 23 листопада 2015

Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Нп. Чорні брови маю, та й не оженюся. Нп. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. II. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Нп. Чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. Чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякийтакий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) Говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. Чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. Чорненечкий. Вх. Зн. 81.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧО́РНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 206); Поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); — Давай нам [листівки], — звернувся Валентин до Лялі, — ми розмножимо з Борисом. У мене є чорна туш (Олесь Гончар, IV, 1960, 68); Павло, уже одягнутий — в чорному елегантному костюмі, в накрохмаленому комірці, — не одразу озвавсь на Чумакові слова(Андрій Головко, II, 1957, 477); Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів(Володимир Сосюра, I, 1957, 411); // В одязі такого кольору. Трохи згодом у дверях показалася чорна баба з ціпком у руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 319); // Який має шерсть, пір'я такого кольору. До нас звик бігати під вікно чорний собака 4 приходила рябенька курочка з червоним півнем (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); І яких тільки корів тут немає! І руді, й чорні, і чисті, й з плямами… (Гнат Хоткевич, I, 1966, 136); Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); // нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Поховали Галю і чорну над нею могилу висипали (Марко Вовчок, I, 1955, 165); Запорожці Демид Затуливітер і Лаврін Жереб стискали свої чорні брови, і від гордого хвилювання сльози набігали їм на очі (Олександр Довженко, I, 1958, 259); [Дмитро:] Вислухайте мене. [Кряж:] Нема про що мені говорити з тобою... Ти чорним круком залітаєш, в мою оселю, і тільки горе залишається після тебе... (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 259); // у знач. ім. чорне, ного, сер., розм. Одяг, плаття такого кольору. [Олена:] Одягнуся в чорне, — піду в черниці запишуся (Степан Васильченко, III, 1960, 66); // у знач. ім. чорні, них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих. У розв'язанні [шахових] триходових задач треба проаналізувати всі основні варіанти, тобто такі, де у чорних є активний захист від мата (Вечірній Київ, 5.I 1971, 3). ▲ Абсолютно чорне тіло див. абсолютно; Чорна буря — шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту. Дніпровська вода йде в посушливі степи.. Тепер тут не страшні будуть ні «чорні бурі», ні вітри-суховії, які завдавали великої шкоди степовому землеробству (Радянська Україна, 16.IX 1953, 3); Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі (Олесь Гончар, I, 1959, 3); Чорна ікра — ікра осетрових риб. Найбільш поживною і смачною закускою є чорна ікра осетрових риб (зерниста, паюсна..) (Українські страви, 1957, 70); Чорна кава; Чорне кофе — міцна кава без молока, вершків. Пообідавши, він велів подати собі чорну каву (Іван Франко, VIII, 1952, 381); Чорне дерево — деревина деяких цінних порід тропічних дерев, темного кольору, що використовується для виготовлення високоякісних меблів, духових музичних інструментів і т. ін. В противагу дуже важкому чорному дереву, з якого зроблено африканського божка, біле дерево навдивовижу легке, буквально, як пір'їнка(Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 45); Чорне духівництво (духовенство) — частина православного духівництва, яка суворо дотримується чернечої обітниці; чернецтво; Чорне золото див. золото; Чорне скло, спец. — оптичне скло, непрозоре для видимого діапазону електромагнітних хвиль, прозоре для коротших за видимі хвиль — ультрафіолетового проміння і довших — інфрачервоного проміння; Чорний дуб — морений дуб. В пісках крутого берега Десни рибалки нещодавно знайшли невідомий дерев'яний предмет. Коли його відкопали, то виявилося, що це 13-метровий стародавній човен, видовбаний з цільного чорного дуба (Наука і життя, 9, 1961, 50); Чорний пардив. пар 1; Чорний чай — сорт чаю, що дає темний настій; напій з цього сорту чаю;Чорні клобуки — давньоруська назва торків, печенігів та інших кочових тюркських племен, які з кінця XI ст. жили в південних і південно-східних володіннях Київської Русі. Літописи згадують тюркське плем'я берендеїв, або чорних клобуків. У XI—XIII століттях.. берендеї кочували на півдні Перепетового поля, на берегах Росі (Знання та праця, 8, 1969, 19). ♦ Видавати біле за чорне — тлумачити щось не так, як є насправді, а навпаки. Наші недруги із шкури пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (Літературна Україна, 4.I 1966, 1); Малювати (зображувати і т. ін.) чорними фарбами кого, що — показувати кого-, що-небудь у непривабливому вигляді. Як правило, поміщиків, чиновників, багатіїв Квітка малює чорними фарбами, як щось антинародне по самій своїй природі (Вечірній Київ, 10.XII 1968, 3); Працювати як чорний віл див. працювати;Чорна кішка пробігла поміж (між) ким див. кішка; Чорний кіт пробіг поміж (між) ким див. кіт; Чорний, як сім галок див. сім; Чорний, як смоль див. смоль;Чорним по білому див. білий. 2. Темний, темніший у порівнянні із звичайним кольором. Обличчя в нього було сухе, як кістка, жовте — аж чорне (Панас Мирний, IV, 1955, 256); — Діду, а чого на місяці такі чорні плями? (Михайло Стельмах, I, 1962, 244); // Не осяяний світлом, темний. Вони стрепенулись і витріщеними очима уп'ялись у чорні шибки, в які лізли з саду обліплені снігом гіллячки дерев (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 403); У чорні смолисті вікна дріботів дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 191); // Непроглядний, густий, темний (про хмару, дим, воду і т. ін.). Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Тарас Шевченко, I, 1963, 66); Навкруги чорне страшне море, безодня води й гніву (Юрій Яновський, II, 1958, 41); В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору, а через те сутінь по кутках здається зовсім чорною (Леся Українка, II, 1951, 194); Чорний дощ періщив у шибки, гуркотів од вітру бляшаний дах, і від цього в освітленій кімнаті було ще затишніше (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Сонце заходило червоно, на вітер; на тлі вечірньої заграви чітко вимальовувався хутір Вишневий, кострище заходу поступово гасло, із степу вже підкочовувала густа і чорна, як вода у весняну ніч, темрява (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14); // Затемнений (про скло). У жовтому чесучевому піджаку, в чорних окулярах і без шапки височів серед пінного прибою квітів батько (Юрій Смолич, II, 1958, 8); // Огорнутий, оповитий темрявою, дуже темний, похмурий. Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (Іван Франко, III, 1950, 8); Раїса задивилась, як курився над землею, немов дим, білий пісок і пеленою закривав далеку смугу чорного бору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); // у знач. ім. чорна, ної, жін., розм. Те саме, що в'язниця. Мотря майнула аж у волость. Чіпки вже не застала: посадили в чорну (Панас Мирний, I, 1949, 292); // Виготовлений з темного, житнього борошна. Сідає й Грицько коло Чіпки, розв'язує свою торбу, виймає з неї сухарі—чорні, як земля, і снідають обидва разом (Панас Мирний, І, 1949, 149); // Темноволосий і смуглий; чорнявий. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Леся Українка, III, 1952, 669); За кущами ліщини стоїть Варчукова бричка, а на лискучих спинах вороних грають місячні смуги. З-за копей підводяться сухий, чорний, мов циган, Варчук і широкоплечий, оторочений волохатим колесом волосся Ларіон Денисенко (Михайло Стельмах, II, 1962, 44); // Темний від загару, засмаглий на сонці. Надвечір тільки повернув [Кирило] втомлений, чорний од сонця, як циган, з руками, повними квітів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210); Повернувся [Остап] аж восени. Чорний од смаги й худий(Андрій Головко, II, 1957, 400); // Темношкірий (як ознака раси). Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка, I, 1951, 424); // у знач. ім. чорні, них, мн. Про людей, які належать до цієї раси. Знайшовся голос, що на цілий світ Промовив: чорні! білі! жовтолиці! Гуртуйтеся під прапором одним! (Максим Рильський, I, 1956, 171); — Всім народам — білим, і чорним, і жовтим — посилаємо сьогодні свій революційний привіт з червоного Скадовська — розпалено гукає вона через голови людей кудись, здається, аж за горизонт (Олесь Гончар, II, 1959, 67); // у знач. ім. чорний, ного, чол.; чорна, ної, жін., розм. Негр, негритянка.

Чорна дорога — автогужовий шлях, покритий смолистими речовинами (бітумом, дьогтем, смолою). 

♦ Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари див. збиратися; Наганяти (нагонити, нагнати) чорну хмару див. наганяти; Чорна кров: а) див. кров; б) (діал.) венозна кров; Чорний хліб: а) хліб, що випікається перев. з житньої муки. На столі масло, жовте, тверде, наче щоки сільської молодиці, густа сметанка і чорний хліб(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 245); Мені довелось галіфе промінять на чорного хліба буханку (Володимир Сосюра, I, 1957, 453); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб і на разову паску(Михайло Стельмах, I, 1962, 32); б) що-небудь, зароблене важкою, виснажливою працею; Чорні гриби — гриби, які темніють від сушіння (напр. маслюки, моховики, підосичники і т. ін.). 3. Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т. ін. — Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні, — бувало командує [Кирило] (Панас Мирний, I, 1954, 154); По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках, а нарешті, по залізних лопатах та всяких робочих струментах, що визирали крізь полудрабки, можна було пізнати, що то робітники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); Ми в'їхали у передмістя. Чорні, закурені стояли там будинки, суворі та не пишні (Леся Українка, I, 1951, 236); // Не випраний; нечистий. — Який став тепер [Гриць]! Сором межи люди показатися: та він і в неділю в чорній сорочці (Лесь Мартович, Тв., 1954, 62); Перед ним стояли люди в чорних, як сажа, сорочках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 205); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати. Білизна була чорна, пахла землею, димами, і в Орисі стискалось серце, коли вона принюхувалась до неї (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 380). ♦ Тримати (держати) в чорному тілі див. тіло. 4. Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо (про роботу, працю). Вихованиці [вихованки] жили у неї в селі і.. робили безплатно всю чорну роботу сільських куховарок, наймичок та робітниць (Іван Франко, VI, 1951, 349); Кульжан цілими днями тягала тепер з річки бурдюки води, місила босими ногами гній для кизяків і робила всю важку чорну роботу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 68); // Який потребує багато сил, витривалості тощо; копіткий. Я тямлю, що справа наша вимагає іншої служби від мене. Але й «чорна робота» редакційна теж не загожує [загоджує] (Леся Українка, III, 1952, 692). 5. Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін.). Раїса.. поторсала колодкою на дверях од чорних сіней — нікого й нічого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); На чорній кухні, де жили дівчата, Уляна Григорівна ще раз наказала Малашці годувати козака досхочу і нічого для нього не шкодувати (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 185).

Чорна біржа — те саме, що Чорний ринок (див. ринок); Чорний двір; Чорне дворище — задній двір з приміщеннями для наймитів, тварин, реманенту, господарських знарядь і т. ін. — Навіщо ти держиш Уласа на чорному дворі? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 301); Чорний двір просторо розлігся зразу ж за парком і межував з другого боку із скотним двором (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 383); Сідаюче сонце з-за садка пишно обливало своїм світом чорне дворище, на котрому слонялося п'яне кріпацтво (Панас Мирний, IV, 1955, 163); Чорний ринок див. ринок; Чорний хід — прохід у будівлі, признач. перев. для господарських потреб. Біля дверей чорного ходу сріблястим голоском залився дзвоник, скликаючи вихованців на обід (Спиридон Добровольський Ол. солдатики, 1961, 35); Чорним ходом з двору ми потрапили на сходи (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 163); Він уже хотів одімкнути двері, але передумав і взяв Романа за руку: — Ні, краще ходімо сюди. Чорним ходом випущу...(Андрій Головко, II, 1957, 605).

6. спец. Необроблений або оброблений частково, начорно. Чорна гайка. 7. заст. Який належить до нижчих верств суспільства, до трудового народу; простонародний. І почав чорний люд розходитись. Замовкли й музики, затихли й скоки, і веселі гопаки по полю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 174); Хіба не чує кожного дня княгиня Ольга, що чорні люди чинять татьбу й розбої на її дворах, переорюють межі її земель,.. потай б'ють бобрів на гонах, звіра в лісах, рибу в княжих ріках (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 53).

Чорна кістка, заст. — люди недворянського походження. — На конюшню, хлопське бидло, батогами запороть! Не давать ні пить, ні їсти, на соломі хай згниє! Буде знати чорна кістка, де його, а де моє! (Володимир Сосюра, І, 1957, 351); Чорна рада — загальна козацька рада, скликана в 1663 р. поблизу Ніжина для обрання гетьмана Лівобережної України, в якій брало участь селянство і міська біднота (чернь). — Окаянна сірома нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспільству. Хіба не чув ти поголоски про чорну раду? — Химера, батьку! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 85);Чорний переділ див. переділ 1; Чорні люди: а) російські селяни в XIV—XVII ст., які жили на так званих чорних, тобто державних, землях; чорносошні селяни; б) частина посадських людей, що сплачували державні податки, трудящі маси міського населення в XVI-XVII ст.

8. перен. Важкий, безпросвітний, безрадісний. Біг він до дівчини — чорна туга з ним... Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився — треба! (Марко Вовчок, I, 1955, 151); [Кассандра:] Я, брате, сама б радніша прясти білу вовну, ніж віщувати всім нам чорну долю (Леся Українка, II, 1951, 280); Ні, я знаю, чом нудьгую, Ні, я знаю, звідки сум: То розлука, зла гадюка, — Вся причина чорних дум(Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 37); Жартує чоловік та сміється, нібито й хвороби в нього ніякої.. Що вже з нього було б, коли б ото кістки не боліли, коли б чорна жура не сушила весь час голови? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 73); Здається, треба втішатися чоловікові, але замість радості надбання чорна гризота судомить душу Терентія (Михайло Стельмах, I, 1962, 460); З телячих вагонів виглядали вояки з виразом чорної безнадії, немовби їх завезли на шибеницю (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 298); Я пам'ятаю чорний жах, як ніч гриміла горобина... Ти партизанкою в степах за сонце билась, Україно! (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 110); — І від тебе вже другий місяць немає жодної звістки? Я стала боятись листоноші — а може, чорний лист несе? (Петро Панч, В дорозі, 1959, 105); І раптом горе, чорне та безкрає, його притисло важко, як гора (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 92); // Пов'язаний з труднощами, незгодами (про час). Антон і Катерина добре бачили, що на їхні голови насувалася чорна година (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8); Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека тепер подвоїлась(Олесь Гончар, II, 1959, 374); // Нахмурений, занепокоєний, сумний. Командир чорніший ночі. Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (Олесь Донченко, I, 1956, 53); // Згубний, виснажливий (про хворобу).

Чорна віспа — народна назва важкої форми віспи, при якій віспини набувають темно-синього забарвлення. — Уже як тільки вона не костила, чого тільки не накликала на його голову! І пранці, і чуму, і чорну віспу (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 286). 

♦ На (про) чорний день зоставатися (бути і т. ін.) — залишатися на час нестатків;На (про) чорну годину мати (берегти, лишати, відкладати і т. ін.) що — передбачаючи скрутний час, пору, берегти, відкладати частину чого-небудь наявного. — І вирішив хоч що-небудь придбати... Хай буде на чорний день, — і показав рукою на кучі різного краму (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 167); У кого зосталася яка копійка про чорний день, — той і ту витрушував (Панас Мирний, II, 1954, 125); У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки, потай чоловіків, на чорну годину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 208); Поплатив чи не поплатив [ріпник] за харч, відломив чи не відложив що на чорну годину, але в шинку, між товаришами, він був пан (Іван Франко, IV, 1950, 8); Чорна меланхолія — дуже похмурий, сумний настрій, гнітюча нудьга, безнадія. — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат, що з причин грошевих або, може, й моральних мають впасти в «чорну меланхолію» (Гнат Хоткевич, I, 1966, 51); Чорна смерть, заст. — чума; Чорний день — скрутний час;Чорні злидні — дуже великі злидні. — Хіба я не знаю, що неписьменному, — як сліпому. 1 Пилипкові треба... Бідне, так просилося в школу. Та як же ти його пошлеш, коли в хаті чорні злидні (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 47). 9. перен. Власт. злісній, низькій, підступній людині. Руки білі, а сумління чорне(Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 101); — Попи співають і чорними устами хвалять господа бога, а на ризах в них кров... людська кров... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177); [Мессія:] Ти не наводь обмови зайвої на власну душу, — такою чорною вона не може бути (Леся Українка, II, 1951, 113); — Ви ще почуєте ім'я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 27). ♦ Чорна злість (злоба) — дуже велика ненависть, ворожість. [Лесь:] Ну, а тебе — судитиме народ І суд народний. Руки у крові, А чорна злість твою сточила душу. Чого хотів ти? Знов вернуть собі Маєток, палац, сад і полонини (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 209); Нікого не послухався Павло. Посватався до Марії. Братії сердились, кипіли, але що вдієш — охололи. Тільки чорну злобу на рідного брата затаїли (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 348); Чорна невдячність див. невдячність; Чорна справа; Чорне діло — підступна, брудна справа, що викликає загальний осуд. В околишніх селах і лісах бандерівці подекуди робили свою чорну справу, але в Гряді.. досі було спокійно (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 66); Чорна хвороба — падуча хвороба; епілепсія. — Товаришу, без «пане», — поправляв його Костюченко і посміхається. — А, так, так. Коли ж запхався мені той пан у голову, щоб його чорна хвороба вдарила, що й викинути не можу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 356); Чорної пам'яті див. пам'ять. 10. перен. Вкрай ворожий, реакційний, контрреволюційний. Вона [пісня] знайшла своє місце в арсеналі засобів духовного озброєння народних месників, які внесли свій великий вклад у розгром чорних сил фашизму (Мистецтво, 4, 1965, 7); Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум'я правди, що палало в трудах Сеченова, Павлова, Менделєєва, Тімірязєва, і імена цих і інших геніальних учених супроти волі царських сатрапів стали гордістю світової науки (Максим Рильський, IX, 1962, 149); На південь! На Врангеля! Смерть чорному баронові! Мабуть, із часу незабутніх Жовтневих штурмів не знала країна вибуху такого бурхливого революційного піднесення, як у ці дні літа двадцятого року (Олесь Гончар, II, 1959, 302). 11. перен. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний.

Чорна дошка див. дошка; Чорна книга — книга в дореволюційній школі для запису прізвищ тих, хто провинився, та їх провин; Чорна пляма — те, що ганьбить, плямує чию-небудь репутацію; Чорні сотні — назва реакційно-монархістських банд озброєних погромників, що діяли в Росії в період революції 1905-1907 рр.; Чорні списки — таємні списки революційно настроєних людей в країнах з реакційним режимом, які складаються для вчинення розправи над цими людьми. Два тижні в руднику пройшли, Аж поки «чорні списки» — слідом За ним [К. Є. Ворошиловим] — з Алчевська добрели (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 429).

12. Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Він одійшов од тину і почав никати попід вербами та поміж кущами калини, розгортав кущі чорної смородини, ніби шукав стиглих ягід (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 305); Горіх чорний придатний для степового лісорозведення (за винятком зони каштанових ґрунтів) (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 72); Існує, щоправда, вид павуків — «чорна вдова», — отрута якого у п'ятнадцять разів сильніша за отруту гримучої змії (Наука і життя, 12, 1965, 50); В наш час чорних лебедів як декоративних птахів розводять у багатьох країнах (Наука і життя, 8, 1971, 66); Крім коропа, новоселами Кременчуцького моря незабаром стануть чорний амур, товстолобик, різні породи сигових та осетрових риб (Радянська Україна, 14.III 1971, 6); Чорний фосфор утворюється з червоного при нагріванні його до 350° під тиском у кілька сот атмосфер (Загальна хімія, 1955, 368). ▲ Чорна калина див. калина; Чорна металургія — головна галузь важкої промисловості, завданням якої є виробництво чорних металів та їх первинна обробка. Чорній металургії належить виняткова роль у створенні матеріально-технічної бази комунізму і дальшому могутньому розвитку продуктивних сил країни (Комуніст України, 6, 1960, 22); Чорна ніжка див. ніжка; Чорна тополя див. тополя; Чорний ліс — листяний ліс; чорноліс; Чорний порох, спец. — вибухова суміш з калієвої селітри, сірки та вугілля. Суміш вугілля, селітри й сірки — це звичайний чорний (мисливський) порох, яким стріляють з рушниць (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 37); Для закладання зарядів у шпури можна користуватися різними вибуховими речовинами: чорним порохом, динамітом, амонітами (Таємниці вапна, 1957, 30); Чорні метали див. метал. 13. заст. За марновірними уявленнями — чарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою.

Чорна магія див. магія; Чорна сила — нечиста сила; Чорне слово — лайка, лайливий вислів із згадуванням чорта.

"Словопедія"

Фразеологічний словник української мови

(чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони (онуки Мономаха) данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою (Львовом) уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються (чо́рні) хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до 

як (мов, на́че і т. ін.) (чо́рний) віл на но́гу наступи́в. Дуже засмучений, невеселий. — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало). як (мов, ні́би і т. ін.) (чо́рна) хма́ра (ту́ча). Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. — Парубок той був як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить як чорна хмара: неговіркий, робить через пень у колоду (М. Лазорський); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич); — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвященний із неї вийшов мов чорна туча (Валерій Шевчук). як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник). як (чо́рний) віл (у ярмі́), зі сл. роби́ти, працюва́ти і под. Дуже важко, надмірно. Сам робив як віл чорний і Мотрю “запріг” — аби здужала, без випрягу (А. Головко); Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець); Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський).

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Чорний-black

Ілюстрації