Відмінності між версіями «Щедрик»
(Створена сторінка: '''Щедрик. '''1) — '''ведрик'''. Припѣвъ, которымъ начинается '''щедрівка'''. ''Щедрикбедрик, дайте...) |
(Я значно змінила інформацію про дане слово) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Щедрик. '''1) — ''' | + | '''Щедрик. ''''''Щедрик. '''1) одна з найпопулярніших обробок |
| + | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Миколи Леонтовича]] | ||
| + | , знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів». | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:щедрик(5).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[: щедрик.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Історія створення == | ||
| + | [[Файл:Mykola leontovych.jpg|thumb|right|Микола Леонтович]] | ||
| + | Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя<ref>Див. {{НІУМ}}, с.390</ref>. Перша її редакція була написана до [[1901]]–[[1902]] рр., друга редакція — в 1906–1908 рр., третя — [[1914]] р., четверта — [[1916]] р., і нарешті, п'ята — [[1919]] р. | ||
| + | |||
| + | Уперше «Щедрика» виконав хор [[Київський університет|Київського університету]] [[1916]] року, коли композитор працював у [[Київ|Києві]], де керував хоровими колективами, викладав у [[Музично-драматична школа М. Лисенка|Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені)]], працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр. | ||
| + | |||
| + | Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом [[Кирило Стеценко|Кирила Стеценка]] | ||
| + | |||
| + | == Музика == | ||
| + | В основу твору покладена українська [[щедрівка]] — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят. | ||
| + | [[Файл:Щедрик.jpg]] | ||
| + | |||
| + | У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився. | ||
| + | |||
| + | Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання. | ||
| + | * [http://leontovych.narod.ru/score/leo01.pdf М.Леонтович «Щедрик» (в форматі pdf)] | ||
| + | |||
| + | Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка. | ||
| + | |||
| + | == Використання у західній популярній культурі == | ||
| + | {{listen|filename=Shchedryk Carol of the Bells 1922.ogg|title=Щедрик|description=Виступ [[Хор імені Олександра Кошиця|хору Олександра Кошиця]] в Нью-Йорку 1922 року|format=[[Ogg]]}} | ||
| + | [[5 жовтня]] 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в [[Нью-Йорк]]у.<ref> За іншими даними — в 1922 у виконанні хору [[Кошиць Олександр Антонович|Олександра Кошиця]] — http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm</ref>. | ||
| + | |||
| + | Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ [[Хор імені Олександра Кошиця|хору Олександра Кошиця]] в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в [[1936]] році американець українського походження [[Петро Вільговський|Петро (Пітер) Вільговський]] ({{lang-en|Peter Wilhousky}}), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» ({{lang-en|Carol of the Bells}}). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво. | ||
| + | |||
| + | Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі [[продюсер]]ом/[[Діджей|діджеєм]] Демоніксом швидко стала культовою класикою в [[андерграунд]]і. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної ''Саватаж'', і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії». | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Популярний американський гурт-акапелла [[Pentatonix]] виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі [[Youtube]]<ref>{{youtube|WSUFzC6_fp8|Carol of the Bells — Pentatonix (Official Video)}}</ref>. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав [[Стівен Шарп Нельсон|Стівен Нельсон]] з американського музичного гурту [[The piano guys]] (понад 9 млн переглядів на [[YouTube|Youtube]])<ref>{{youtube|e9GtPX6c_kg|Carol of the Bells — Steven Sharp Nelson (ThePianoGuys)}}</ref>. | ||
| + | |||
| + | «Щедрик», який американська музична група «[[Pink Martini]]» виконала [[Українська мова|українською мовою]], увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».<ref>{{youtube|RcIUz9jop5E|Pink Martini. Joy To The World}}</ref> | ||
| + | |||
| + | За версією видання [[Drohobyczer Zeitung (веб-ресурс)|Drohobyczer Zeitung]], на початку [[2015]] було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор [[Bel Canto]], який виконан пісню в підтримку [[Євромайдан|Євромайдану]] в грудні 2013; український гурт ROCK-H,[[Pentatonix]], [[The Piano Guys]], [[David Hicken|Девід Гікен]], баскетболісти [[NBA]], які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт [[Orion's Reign]], [[Metallica]], гурт [[August Burns Red]], гурт [[Imbrium]], група [[Tectum]] та ін.<ref>Див.[http://www.drohobyczer-zeitung.com/2015/01/best-shchedryk-version-in-the-world.html В ритмі України: Найкращі виконання "Щедрика" у світі - від класики до року] // [[Drohobyczer Zeitung (веб-ресурс)|Drohobyczer Zeitung]]</ref> | ||
| + | |||
| + | == Слова == | ||
| + | {{3| | ||
| + | '''Оригінал''' | ||
| + | |||
| + | Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,<br/> | ||
| + | При́летіла ла́стівочка,<br/> | ||
| + | Ста́ла собі́ ще́бетати,<br/> | ||
| + | Го́сподаря ви́кликати:<br/> | ||
| + | «Вийди, вийди, господарю,<br/> | ||
| + | Подивися на кошару, -<br/> | ||
| + | Там овечки покотились,<br/> | ||
| + | А ягнички народились.<br/> | ||
| + | В тебе товар весь хороший,<br/> | ||
| + | Будеш мати мірку грошей,<br/> | ||
| + | Хоч не гроші, то полова,<br/> | ||
| + | В тебе жінка чорноброва.»<br/> | ||
| + | Щедрик, щедрик, щедрівочка,<br/> | ||
| + | Прилетіла ластівочка.<br/> | ||
| + | |||
| + | |'''Carol of Bells'''<br/> | ||
| + | ''Англійська версія'' | ||
| + | |||
| + | Hark how the bells,<br/> | ||
| + | sweet silver bells,<br/> | ||
| + | all seem to say,<br/> | ||
| + | throw cares away | ||
| + | |||
| + | Christmas is here,<br/> | ||
| + | bringing good cheer,<br/> | ||
| + | to young and old,<br/> | ||
| + | meek and the bold,<br/> | ||
| + | |||
| + | Ding dong ding dong<br/> | ||
| + | that is their song<br/> | ||
| + | with joyful ring<br/> | ||
| + | all caroling | ||
| + | |||
| + | One seems to hear<br/> | ||
| + | words of good cheer<br/> | ||
| + | from everywhere<br/> | ||
| + | filling the air<br/> | ||
| + | |||
| + | Oh how they pound,<br/> | ||
| + | raising the sound,<br/> | ||
| + | o'er hill and dale,<br/> | ||
| + | telling their tale,<br/> | ||
| + | |||
| + | Gaily they ring<br/> | ||
| + | while people sing<br/> | ||
| + | songs of good cheer,<br/> | ||
| + | Christmas is here, <br/> | ||
| + | |||
| + | Merry, merry, merry, merry Christmas,<br/> | ||
| + | Merry, merry, merry, merry Christmas,<br/> | ||
| + | |||
| + | On on they send,<br/> | ||
| + | on without end,<br/> | ||
| + | their joyful tone<br/> | ||
| + | to every home | ||
| + | |||
| + | Ding dong ding… dong! | ||
| + | |||
| + | |'''Дзвінка колядка'''<br/> | ||
| + | ''(Переклад з англійської [[Форостюк Інна Вадимівна|І.Форостюк]])''<ref>[http://qypchak.livejournal.com/5713.html Дзвінка колядка/ Переклад І.Форостюк]</ref> | ||
| + | |||
| + | Дзвоників дзвін<br/> | ||
| + | Всім розповів:<br/> | ||
| + | Радісний час,<br/> | ||
| + | Свято у нас!<br/> | ||
| + | |||
| + | Тут вже Різдво,<br/> | ||
| + | Сміх принесло<br/> | ||
| + | Для молодих<br/> | ||
| + | І для старих.<br/> | ||
| + | |||
| + | Дзинь-дзинь-дзилинь<br/> | ||
| + | Чується дзвін.<br/> | ||
| + | Коляднички<br/> | ||
| + | Мов дзвіночки.<br/> | ||
| + | |||
| + | З усіх усюд<br/> | ||
| + | Кутю несуть,<br/> | ||
| + | Віншують нас<br/> | ||
| + | В Різдвяний час.<br/> | ||
| + | |||
| + | Для всіх родин<br/> | ||
| + | Лунає дзвін,<br/> | ||
| + | Казку Різдва<br/> | ||
| + | Розповіда.<br/> | ||
| + | |||
| + | Дзвони і спів,<br/> | ||
| + | Йдуть звідусіль.<br/> | ||
| + | Різдво прийшло,<br/> | ||
| + | Мир принесло.<br/> | ||
| + | |||
| + | Хай до всіх прийде Різдво веселе!<br/> | ||
| + | Хай до всіх прийде Різдво веселе!<br/> | ||
| + | |||
| + | Свято іде.<br/> | ||
| + | Хай принесе<br/> | ||
| + | Різдвяний дзвін<br/> | ||
| + | У кожен дім!<br/> | ||
| + | |||
| + | Дзинь-дзинь-дзилинь<br/> | ||
| + | }} | ||
| + | |||
| + | == Музична прикладка == | ||
| + | |||
| + | * [http://www.youtube.com/watch?v=nVvXF1d6khE] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Примітки == | ||
| + | {{reflist}} | ||
| + | |||
| + | == Література == | ||
| + | |||
| + | * ''Гордійчук М.'' Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів). | ||
| + | * ''Завальнюк А. Ф.'' Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130–131. | ||
| + | * «Щедрик» // [[Дяченко Василь Панасович|''Дяченко В. П.'']] М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94. | ||
| + | |||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ще]] | [[Категорія:Ще]] | ||
Версія за 23:04, 23 листопада 2015
'Щедрик. 'Щедрик. 1) одна з найпопулярніших обробок
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Миколи Леонтовича
, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів».
|style="width:20%; padding-top:1em;"| .jpg)
|style="width:20%; padding-top:1em;"| x140px
Зміст
Історія створення
Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя<ref>Див. Шаблон:НІУМ, с.390</ref>. Перша її редакція була написана до 1901–1902 рр., друга редакція — в 1906–1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.
Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.
Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка
Музика
В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят.
У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.
Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання.
Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка.
Використання у західній популярній культурі
Шаблон:Listen 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.<ref> За іншими даними — в 1922 у виконанні хору Олександра Кошиця — http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm</ref>.
Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (Шаблон:Lang-en), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (Шаблон:Lang-en). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.
Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».
Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube<ref>Шаблон:Youtube</ref>. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)<ref>Шаблон:Youtube</ref>.
«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».<ref>Шаблон:Youtube</ref>
За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор Bel Canto, який виконан пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H,Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін.<ref>Див.В ритмі України: Найкращі виконання "Щедрика" у світі - від класики до року // Drohobyczer Zeitung</ref>
Слова
Музична прикладка
Примітки
Література
- Гордійчук М. Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів).
- Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130–131.
- «Щедрик» // Дяченко В. П. М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94.
