Відмінності між версіями «Гілляка»
(→Джерела та література) |
|||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/ghilljaka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240). | ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240). | ||
♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45). | ♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45). | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356987.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
+ | пови́снути на гілля́ці (на вербі́). 1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький); Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде). 2. Бути страченим через повішення. — А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 13: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гілляка3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гілляка3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гілляка2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гілляка2.jpg|x140px]] | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 19: | Рядок 22: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 25: | Рядок 29: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 20:37, 23 листопада 2015
Гілляка, -ки, ж. Вѣтвь, большая вѣтвь. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6007.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240). ♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45).
Фразеологічний словник української мови
пови́снути на гілля́ці (на вербі́). 1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький); Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде). 2. Бути страченим через повішення. — А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 69.