Відмінності між версіями «Вайлуватий»
(Створена сторінка: '''Вайлуватий, -а, -е. '''Неповоротливый, неловкій, угловатый. ''І в кого цей хлопець удався та...) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ВАЙЛУВА́ТИЙ''', а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Він мовчазний, вайлуватий і ходить завжди насуплений (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 134); Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею (Олесь Донченко, I, 1956, 526) | ||
| + | |||
| + | ===[http://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови ]=== | ||
| + | '''НЕЗГРА́БНИЙ''' (який не має спритності й легкості в рухах), '''НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙрозм.,НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ''' рідше: '''НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ'''(розм.,'''''РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ, ТЮХТІЮВА́ТИЙ, ВАХЛАКУВА́ТИЙ, МАМУЛУВА́ТИЙ, ХАМУЛУВА́ТИЙ)'''''. (повільний, незграбний у рухах); '''НІ́Я́КОВИЙ''' (незграбний, неповороткий через сором’язливість); ВЕДМЕДКУВА́ТИЙ[ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ]розм. (перев. про дітей). Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); Хлопці відразу ж почали борюкатись, кожухи, темна спецформа робили їх неоковирними, вайлуватими (О. Лупій); Перед очима в Панаса невідступно стояла постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах); - Якась ти неповоротка, Надько, - бурчав. - Усе в тебе з рук падає, нічого ти до пуття не можеш довести... (Є. Гуцало); Інженер стояв серед кімнати, заклавши за спину руки. Товстий, мішкуватий і здивований (І. Ле); Зовсім навпаки йому був Жук: такий же чорний, такий же розвалькуватий, такий неохайний біля себе, як і давно! (Панас Мирний); Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Ю. Мушкетик); Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко); Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались.., дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.. - Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський); Враз зникає його сором’язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (О. Донченко). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:left" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вайлуватий.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[Неповороткий]] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 19:56, 23 листопада 2015
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Він мовчазний, вайлуватий і ходить завжди насуплений (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 134); Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею (Олесь Донченко, I, 1956, 526)
Всесвітній словник української мови
НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙрозм.,НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше: НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ(розм.,РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ, ТЮХТІЮВА́ТИЙ, ВАХЛАКУВА́ТИЙ, МАМУЛУВА́ТИЙ, ХАМУЛУВА́ТИЙ). (повільний, незграбний у рухах); НІ́Я́КОВИЙ (незграбний, неповороткий через сором’язливість); ВЕДМЕДКУВА́ТИЙ[ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ]розм. (перев. про дітей). Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); Хлопці відразу ж почали борюкатись, кожухи, темна спецформа робили їх неоковирними, вайлуватими (О. Лупій); Перед очима в Панаса невідступно стояла постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах); - Якась ти неповоротка, Надько, - бурчав. - Усе в тебе з рук падає, нічого ти до пуття не можеш довести... (Є. Гуцало); Інженер стояв серед кімнати, заклавши за спину руки. Товстий, мішкуватий і здивований (І. Ле); Зовсім навпаки йому був Жук: такий же чорний, такий же розвалькуватий, такий неохайний біля себе, як і давно! (Панас Мирний); Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Ю. Мушкетик); Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко); Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались.., дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.. - Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський); Враз зникає його сором’язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (О. Донченко).
Ілюстрації
Див. такожЗовнішні посилання |
