Відмінності між версіями «Горювати»
(Створена сторінка: '''Горюва́ти, -рю́ю, -єш, '''''гл. ''Горевать, печалиться, бѣдствовать. ''Горювала я з тобою і без...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Горюва́ти, -рю́ю, -єш, '''''гл. ''Горевать, печалиться, бѣдствовать. ''Горювала я з тобою і без тебе буду. ''Мет. 103. ''Та мені докучило в світі горюючи. ''Нп. Употребляется возвратная форма безлично: '''горюється'''. Черниг. ''Не так живеться, як горюється. ''Мет. 246. | '''Горюва́ти, -рю́ю, -єш, '''''гл. ''Горевать, печалиться, бѣдствовать. ''Горювала я з тобою і без тебе буду. ''Мет. 103. ''Та мені докучило в світі горюючи. ''Нп. Употребляется возвратная форма безлично: '''горюється'''. Черниг. ''Не так живеться, як горюється. ''Мет. 246. | ||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
+ | |} | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/ghorjuvaty Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
+ | ГОРЮВАТИ, юю, юєш, недок. Зазнавати почуття журби, суму; сумувати, печалитися. Одного вечора.. удова Кармелиха прилягла у своїй хатці й лежачи думала та горювала, що то за біда така з її Івасем (Марко Вовчок, I, 1955, 348); А в Путивлі кряче віща птиця. І горюсквилить Ярославна На світанні рано, як зигзиця (Андрій Малишко, I, 1956, 180); | ||
+ | // за ким, по кому. Сумувати, тужити через відсутність кого-небудь, втрату когось. Горювала дуже за хлопчиком і Гандзя (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 26); Навіки поснули герої-солдати, і, ніби за сином одним.. Іванова мати і Янова мати горюють за тим і за тим (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 95); | ||
+ | // Жити в горі; бідувати. Я ж думала, моя мамцю, панувати, А тепера довелося горювати (Народна лірика, 1956, 275); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110). | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/41/53395/263664.html Словопедія. Словник синонімів] | ||
+ | ГОРЮВАТИ - сумувати, журитися, смутитися; (за ким) тужити, засмучуватися <вдаватися в тугу> через кого; (у злиднях) бідувати, поневірятися. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KqHJrM26XNM.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:65415ec973b978c34ba8b0666fb1d09a.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pomoch-perejit-gore.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1356705728-random4205-28 12 12.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | {{#ev:youtube|dGUjL4iNwLg}} | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | Див. [[Сум (емоція)]] | ||
+ | </noinclude> | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Версія за 16:04, 23 листопада 2015
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Нп. Употребляется возвратная форма безлично: горюється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246. |}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980) ГОРЮВАТИ, юю, юєш, недок. Зазнавати почуття журби, суму; сумувати, печалитися. Одного вечора.. удова Кармелиха прилягла у своїй хатці й лежачи думала та горювала, що то за біда така з її Івасем (Марко Вовчок, I, 1955, 348); А в Путивлі кряче віща птиця. І горюсквилить Ярославна На світанні рано, як зигзиця (Андрій Малишко, I, 1956, 180); // за ким, по кому. Сумувати, тужити через відсутність кого-небудь, втрату когось. Горювала дуже за хлопчиком і Гандзя (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 26); Навіки поснули герої-солдати, і, ніби за сином одним.. Іванова мати і Янова мати горюють за тим і за тим (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 95); // Жити в горі; бідувати. Я ж думала, моя мамцю, панувати, А тепера довелося горювати (Народна лірика, 1956, 275); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110).
Словопедія. Словник синонімів ГОРЮВАТИ - сумувати, журитися, смутитися; (за ким) тужити, засмучуватися <вдаватися в тугу> через кого; (у злиднях) бідувати, поневірятися.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Див. Сум (емоція)
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]