Відмінності між версіями «Дідько»
(Створена сторінка: '''Дідько, -ка, '''''с. ''Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. ''Дівчинонько, приніс тебе дідько,...) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Дідько, -ка, '''''с. ''Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. ''Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. ''Мет. 28. ''Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. ''К. ЧР. 164. ''Дідько не дідько, а й людей таких рідко. ''Козел. у. '''Дідька мати. '''Не имѣть ничего. ''В кишені дідька має. ''Рудч. Чп. 122. | '''Дідько, -ка, '''''с. ''Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. ''Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. ''Мет. 28. ''Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. ''К. ЧР. 164. ''Дідько не дідько, а й людей таких рідко. ''Козел. у. '''Дідька мати. '''Не имѣть ничего. ''В кишені дідька має. ''Рудч. Чп. 122. | ||
− | [[Категорія: | + | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/дідько Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]=== | ||
+ | |||
+ | 1. фольк. Те саме, що '''біс'''. ''Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки'' (Н.-Лев., III, 1956, 160); ''— Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий'' (Вільде, Повнол. діти, 1960, 367); * У порівн. ''Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста ''(Н.-Лев., II, 1956, 18). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. Уживається як лайливе слово. ''— Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці… ''(Коцюб., II, 1955, 146);'' — А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати'' (Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); ''Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід [поїзда].. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним «максимом»! ''(Шовк., Інженери, 1956, 156). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Ді́дько зна́є; Сам ді́дько не зна́є''' — важко сказати, невідомо, не знати. ''[Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! ''(Кроп., II, 1958, 165);'' Сам дідько десь не знає, як тобі міняться дівчата'' (Стельмах, Хліб.., 1959, 58); '''Ді́дько йому́ (їй) ра́дий'''; '''Ді́дька ли́сого''' — нізащо, ніколи. ''[Ромашка:] Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого ''(Мик., І, 1957, 59); '''Ді́дько несе́ (приніс́) кого''' — іде небажаний, нежданий хтось. ''[Xаїм:] Вже либонь дідько несе нашого пана'' (Кроп., V, 1959, 267);'' Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?..'' (Руд., Остання шабля, 1959, 43); ''На яко́го ді́дька? — навіщо?, для чого? — То виходить, годиться, щоб пропадала марно козацька сила без доброго діла..? То для чого ж ми живемо? На якого дідька ми живемо? ''(Довж., І, 1958, 230); '''Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) ді́дько!''' —те саме, що '''Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) біс'''; ''Яко́го ді́дька? —чого?, чому? — Якого це дідька вони [свині] лізуть під віз? — крикнув Балабуха'' (Н.-Лев., III, 1956, 27). | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/дідько Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. ]=== | ||
+ | |||
+ | '''ді́дько''' — біс, чорт; у словнику П. Беринди пояснюється як ''«сице ніциї обикоша діавола именовати»''; для народної мови характерні вирази ''ли́сий ді́дько, ку́ций ді́дько''; у дохристиянських віруваннях дідьками вважали різних злих божків природи (наприклад, кажуть: ''«Кукіль — то польового дідька робота»''); уживається також як лайливе слово, пop. в І. Багряного:'' «Якого дідька прешся?», «їди хоч до дідька в зуби!»''; те саме значення маємо також у похідних утвореннях — ''ді́дьків, ді́дьчин, ді́дьчий'', зокрема у сполученні ''ді́дьча (ді́дьчина, ді́дькова) ма́ти (мама)'', як і ''чортова мати'' (наприклад у лайливому вислові: ''«Іди до дідьчої мами!»''); уживається також у проклінних виразах, як-от: ''«Най ти [тобі] дідько голову зломить!»''; разом з тим сама назва дідька зближує його з дідами, прапращурами; Є. Онацький зазначає: ''«Нема сумніву, що коли в дохристиянські часи у нашому народі був сильний культ предків, найбільш пошанований серед них називався Дідом: він був родинним богом. З християнством, коли всі поганські боги перетворилися в демонів, цієї долі не уникнув і родинний бог, що з Діда перемінився в дідька»''. ''Взяв дідько кобилу, хай бере і лоша'' (приказка); ''Дідько не дідько, а таких людей рідко'' (приказка);'' Не людина, а дідько, підшитий чортом ''(приказка); ''Який би ворог примусив мене жартувати із гетьманом, коли б сам куций дідьконе засів мені в серці'' (П. Куліш); ''Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко'' (А. Метлинський); '''фразеологізми''':'' [сам] ді́дько зна́є''— важко сказати, невідомо, не знати; ''ді́дька ли́сого'' — нізащо, ніколи; ''ді́дька ма́ти'' — нічого не мати; ''ді́дько несе́ кого́сь'' — іде небажаний, нежданий хтось; ''на яко́го ді́дька?'' — навіщо?; ''оди́н ді́дько''— те саме; ''яко́го ді́дька'' — чого?, чому? | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | |||
+ | '''[http://www.lingvo.ua/ru/Translate/en-uk/demon DEMON]''' | ||
+ | |||
+ | 1) демон; спокусник; сатана; диявол | ||
+ | |||
+ | 2) дух, добрий геній; геній, джерело натхнення | ||
+ | |||
+ | 3) енергійна або напориста людина | ||
+ | |||
+ | 4) ''посил.'' енергія, азарт, напористість ''the demon drink'' алкоголь | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Demon-Devil.jpg | ||
+ | KrampusF.jpg | ||
+ | Satyr 9.jpg | ||
+ | Y 666c6f78.jpg | ||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|7qFF2v8VsaA}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
Поточна версія на 15:50, 23 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Дідько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Дідька мати. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
1. фольк. Те саме, що біс. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Н.-Лев., III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Вільде, Повнол. діти, 1960, 367); * У порівн. Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста (Н.-Лев., II, 1956, 18).
2. Уживається як лайливе слово. — Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці… (Коцюб., II, 1955, 146); — А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід [поїзда].. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним «максимом»! (Шовк., Інженери, 1956, 156).
Ді́дько зна́є; Сам ді́дько не зна́є — важко сказати, невідомо, не знати. [Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (Кроп., II, 1958, 165); Сам дідько десь не знає, як тобі міняться дівчата (Стельмах, Хліб.., 1959, 58); Ді́дько йому́ (їй) ра́дий; Ді́дька ли́сого — нізащо, ніколи. [Ромашка:] Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Мик., І, 1957, 59); Ді́дько несе́ (приніс́) кого — іде небажаний, нежданий хтось. [Xаїм:] Вже либонь дідько несе нашого пана (Кроп., V, 1959, 267); Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?.. (Руд., Остання шабля, 1959, 43); На яко́го ді́дька? — навіщо?, для чого? — То виходить, годиться, щоб пропадала марно козацька сила без доброго діла..? То для чого ж ми живемо? На якого дідька ми живемо? (Довж., І, 1958, 230); Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) ді́дько! —те саме, що Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) біс; Яко́го ді́дька? —чого?, чому? — Якого це дідька вони [свині] лізуть під віз? — крикнув Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 27).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
ді́дько — біс, чорт; у словнику П. Беринди пояснюється як «сице ніциї обикоша діавола именовати»; для народної мови характерні вирази ли́сий ді́дько, ку́ций ді́дько; у дохристиянських віруваннях дідьками вважали різних злих божків природи (наприклад, кажуть: «Кукіль — то польового дідька робота»); уживається також як лайливе слово, пop. в І. Багряного: «Якого дідька прешся?», «їди хоч до дідька в зуби!»; те саме значення маємо також у похідних утвореннях — ді́дьків, ді́дьчин, ді́дьчий, зокрема у сполученні ді́дьча (ді́дьчина, ді́дькова) ма́ти (мама), як і чортова мати (наприклад у лайливому вислові: «Іди до дідьчої мами!»); уживається також у проклінних виразах, як-от: «Най ти [тобі] дідько голову зломить!»; разом з тим сама назва дідька зближує його з дідами, прапращурами; Є. Онацький зазначає: «Нема сумніву, що коли в дохристиянські часи у нашому народі був сильний культ предків, найбільш пошанований серед них називався Дідом: він був родинним богом. З християнством, коли всі поганські боги перетворилися в демонів, цієї долі не уникнув і родинний бог, що з Діда перемінився в дідька». Взяв дідько кобилу, хай бере і лоша (приказка); Дідько не дідько, а таких людей рідко (приказка); Не людина, а дідько, підшитий чортом (приказка); Який би ворог примусив мене жартувати із гетьманом, коли б сам куций дідьконе засів мені в серці (П. Куліш); Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко (А. Метлинський); фразеологізми: [сам] ді́дько зна́є— важко сказати, невідомо, не знати; ді́дька ли́сого — нізащо, ніколи; ді́дька ма́ти — нічого не мати; ді́дько несе́ кого́сь — іде небажаний, нежданий хтось; на яко́го ді́дька? — навіщо?; оди́н ді́дько— те саме; яко́го ді́дька — чого?, чому?
Іноземні словники
1) демон; спокусник; сатана; диявол
2) дух, добрий геній; геній, джерело натхнення
3) енергійна або напориста людина
4) посил. енергія, азарт, напористість the demon drink алкоголь