Відмінності між версіями «Невідомість»
(Створена сторінка: '''Невідомість, -мости, '''''ж. ''1) Невѣдѣніе, незнаніе. ''Невідомість гріха не чинить. ''Ном. № 10...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Невідомість, -мости, '''''ж. ''1) Невѣдѣніе, незнаніе. ''Невідомість гріха не чинить. ''Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. ''Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. ''МВ. II. 162. | '''Невідомість, -мости, '''''ж. ''1) Невѣдѣніе, незнаніе. ''Невідомість гріха не чинить. ''Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. ''Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. ''МВ. II. 162. | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | НЕВІДО́МІСТЬ, мості, жін. | ||
| + | 1. Абстр. ім. до невідомий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього(Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними(Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 25). | ||
| + | 2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Марко Вовчок, I, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 31). | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж. | ||
| + | 1. Абстр. ім. до невідо́мий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (Хор., Незакінч. політ, 1960, 25). | ||
| + | 2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Вовчок, І, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Коцюб., III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Коз., Вісімсот.., 1953, 31). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | Существительное | ||
| + | ж | ||
| + | 1. неизвестность; безвестность | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yeg.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:110032959 5019061 102150801 4514961 ydarov serdca v chas 1 .jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 11:24, 23 листопада 2015
Невідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. II. 162.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕВІДО́МІСТЬ, мості, жін. 1. Абстр. ім. до невідомий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього(Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними(Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 25). 2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Марко Вовчок, I, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 31).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до невідо́мий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (Хор., Незакінч. політ, 1960, 25). 2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Вовчок, І, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Коцюб., III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Коз., Вісімсот.., 1953, 31).
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
Существительное ж 1. неизвестность; безвестность
Ілюстрації
|
|
