Відмінності між версіями «Женихатися»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519. | ||
| − | + | '''Жениха́тися''' - дієслово недоконаного виду | |
Орфографічний словник української мови. 2005. | Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
| − | + | '''Поженихатися''' -а́юся, -а́єшся, док., розм. | |
Женихатися якийсь час. | Женихатися якийсь час. | ||
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| − | + | '''Проженихатися''' | |
-а́юся, -а́єшся, док. | -а́юся, -а́єшся, док. | ||
Женихатися якийсь час. | Женихатися якийсь час. | ||
Версія за 10:59, 23 листопада 2015
Женихатися, -хаюся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЖЕНИХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., з ким, рідше на кого. Виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися. Сусідні хлопці женихались На гарну дівчину таку (Іван Котляревський, I, 1952, 165); [Антон:] Я позавчора бачив, як ви отам, за повіткою, женихалися з нею! (Марко Кропивницький, I, 1958, 168); Пан отаман женихався з Катериною (Яків Качура, II, 1958, 371). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
Жениха́тися - дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови. 2005.
Поженихатися -а́юся, -а́єшся, док., розм. Женихатися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Проженихатися -а́юся, -а́єшся, док. Женихатися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
|
