Відмінності між версіями «Метал»
Game25 (обговорення • внесок) |
м |
||
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Важкий метал почав популяризуватися у 1970-х і 1980-х роках, коли з'явилося багато відомих нині жанрів. Пік його популярності припав на 1980-ті. Сьогодні важкий метал вже не має такого комерційного успіху, як у 1980-х, але ця музика має чимало прихильників по всьому світу. Їх часто називають «металістами». | Важкий метал почав популяризуватися у 1970-х і 1980-х роках, коли з'явилося багато відомих нині жанрів. Пік його популярності припав на 1980-ті. Сьогодні важкий метал вже не має такого комерційного успіху, як у 1980-х, але ця музика має чимало прихильників по всьому світу. Їх часто називають «металістами». | ||
+ | Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск. Дзвенів метал по кузнях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125); Металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 53); ''Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу'' (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179);'' Навіть у вік металу годі нам обійтися без деревини'' (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 102); | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Рядок 11: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8546e9499b38bf96b048626104ed64e5.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Рядок 24: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
Поточна версія на 03:04, 23 листопада 2015
Метал, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65. Важки́й мета́л (Хе́ві-ме́тал, від англ. Heavy metal) — стиль рок-музики, якому притаманні агресивні, драйвові рифи та підсилені гітари з дисторшном. Важкий метал став продуктом розвитку блюзу, блюз-року, року і прогресивного року. Його основою стала музика хард-рокових виконавців, які в період з 1967 до 1974 років на основі блюзу і року створили нове важке звучання, сконцентроване на гітарах і ударних. Пізніше з'явилося чимало піджанрів хеві-металу, більшість з яких називають просто «метал». Як наслідок, поняття «важкий метал» має два значення: власне жанр з усіма піджанрами, або ж стиль перших хеві-металевих груп 1970-х, який ще іноді називають «традиційний метал». Прикладом таких гуртів є Black Sabbath, Judas Priest, Deep Purple і Led Zeppelin.
Важкий метал почав популяризуватися у 1970-х і 1980-х роках, коли з'явилося багато відомих нині жанрів. Пік його популярності припав на 1980-ті. Сьогодні важкий метал вже не має такого комерційного успіху, як у 1980-х, але ця музика має чимало прихильників по всьому світу. Їх часто називають «металістами».
Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск. Дзвенів метал по кузнях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125); Металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 53); Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179); Навіть у вік металу годі нам обійтися без деревини (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 102);
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках