Відмінності між версіями «Рятунок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рятунок, -нку, '''''м. ''Спасеніе. К. Бай. 41. ''На тім світі пани рятунку не мають. ''НВолын. у. ''А...)
 
(Вірш)
 
(не показані 9 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рятунок, -нку, '''''м. ''Спасеніе. К. Бай. 41. ''На тім світі пани рятунку не мають. ''НВолын. у. ''Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. ''Лукаш. 131.  
 
'''Рятунок, -нку, '''''м. ''Спасеніе. К. Бай. 41. ''На тім світі пани рятунку не мають. ''НВолын. у. ''Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. ''Лукаш. 131.  
 
[[Категорія:Ря]]
 
[[Категорія:Ря]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''Ряту́нок''', -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. ''(Великий тлумачний словник української мови)''
 +
 +
'''Ряту́нок''', -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, од вічних мук у потойбічному житті. ''(Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))''
 +
 +
'''Ряту́нок''', -нку, чол.
 +
1. розм. Дія за значенням рятувати і рятуватися.
 +
2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. [Прісцілла:] Я піду туди. Як не врятую [громаду], то загину вкупі! Прощай, Руфіне.. [Руфін:] Стій! Стривай, Прісцілло! Рятунок є (Леся Українка, II, 1951, 387); Він хотів жити, він шукав рятунку, й тому спробував захищатись (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 602);
 +
//  Те, що звільняє, захищає від чого-небудь. Навіть те тяжке, прикре спання по обіді вважав [Славко] тепер за рятунок від душевної муки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244); Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
 +
//  Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. [Максим:] Ось є наш рятунок — ся дівчина мила, Без неї б нас нині вже могила вкрила! (Іван Франко, IX, 1952, 426).
 +
3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. [Єпископ:] Ми дбаємо про тебе по-братерськи, душі твоїй рятунок дати хочем. (Леся Українка, II, 1951, 501); Подивився старий і на дружину, і на свічку, поставлену на рятунок його душі, та й пішов з Морозенком у степи розшукувати пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 245).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ryatunok1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ryatunok2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ryatunok3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
===Порятунок китеня (мультфільм)<br />===
 +
{{#ev:youtube|FCUobwPKbEY}}<br />
 +
 +
===Операція "Порятунок"<br />===
 +
{{#ev:youtube|XYl3ZItny0A}}<br />
 +
 +
===Легенда про чудесний порятунок Почаївської Лаври<br />===
 +
{{#ev:youtube|hwCqg5eXP64}}<br />
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
===Вірш===
 +
'''Дмитро Павличко'''
 +
 +
Хочу тебе цілувати. Рятунок
 +
 +
Є в поцілунках від смерті. Бери
 +
 +
Келех негайно, бо звітріє трунок –
 +
 +
Більше на нього не буде пори.
 +
 +
Це невагомість. Легкі і прозорі
 +
 +
Стали печалі й турботи. Земля
 +
 +
Нас відпустила. Ми вийшли між зорі,
 +
 +
Мов космонавти із корабля.
 +
 +
Не відпускай мене. Зоряна пуща
 +
 +
Може поглинути. Дай же уста!
 +
 +
Ти в поцілунках така невсипуща,
 +
 +
Як у роботі бджола золота.
 +
 +
===Синоніми===
 +
 +
Визволення, порятунок, рятування, рятунок, врятування, спасіння душі, збавлення, економія, збереження, зберігання, витікання, втеча, замикання, безпека, безпечність, гарантія, забезпека
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
*Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
 +
 +
*Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
 +
 +
*[http://sum.in.ua/s/rillja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 02:46, 23 листопада 2015

Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. НВолын. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ряту́нок, -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. (Великий тлумачний словник української мови)

Ряту́нок, -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, од вічних мук у потойбічному житті. (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))

Ряту́нок, -нку, чол. 1. розм. Дія за значенням рятувати і рятуватися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. [Прісцілла:] Я піду туди. Як не врятую [громаду], то загину вкупі! Прощай, Руфіне.. [Руфін:] Стій! Стривай, Прісцілло! Рятунок є (Леся Українка, II, 1951, 387); Він хотів жити, він шукав рятунку, й тому спробував захищатись (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 602); // Те, що звільняє, захищає від чого-небудь. Навіть те тяжке, прикре спання по обіді вважав [Славко] тепер за рятунок від душевної муки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244); Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88); // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. [Максим:] Ось є наш рятунок — ся дівчина мила, Без неї б нас нині вже могила вкрила! (Іван Франко, IX, 1952, 426). 3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. [Єпископ:] Ми дбаємо про тебе по-братерськи, душі твоїй рятунок дати хочем. (Леся Українка, II, 1951, 501); Подивився старий і на дружину, і на свічку, поставлену на рятунок його душі, та й пішов з Морозенком у степи розшукувати пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 245).

Ілюстрації

Ryatunok1.jpg Ryatunok2.jpg Ryatunok3.jpg

Медіа

Порятунок китеня (мультфільм)


Операція "Порятунок"


Легенда про чудесний порятунок Почаївської Лаври


Див. також

Вірш

Дмитро Павличко

Хочу тебе цілувати. Рятунок

Є в поцілунках від смерті. Бери

Келех негайно, бо звітріє трунок –

Більше на нього не буде пори.

Це невагомість. Легкі і прозорі

Стали печалі й турботи. Земля

Нас відпустила. Ми вийшли між зорі,

Мов космонавти із корабля.

Не відпускай мене. Зоряна пуща

Може поглинути. Дай же уста!

Ти в поцілунках така невсипуща,

Як у роботі бджола золота.

Синоніми

Визволення, порятунок, рятування, рятунок, врятування, спасіння душі, збавлення, економія, збереження, зберігання, витікання, втеча, замикання, безпека, безпечність, гарантія, забезпека

Джерела та література

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
  • Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).

Зовнішні посилання