Відмінності між версіями «Ревнувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ре]]
 
[[Категорія:Ре]]
  
'''==Словник Грінченка=='''
+
==Словник Грінченка==
 
'''Ревнува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''Ревновать. ''Гриця кохала та й ревнувала. ''Чуб. V. 431. ''Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.  
 
'''Ревнува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''Ревновать. ''Гриця кохала та й ревнувала. ''Чуб. V. 431. ''Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.  
  

Версія за 23:01, 22 листопада 2015

МВ. II. 151.

Словник Грінченка

Ревнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

http://sum.in.ua/s/revnuvaty

РЕВНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Відчувати ревнощі (у 1 знач.). [Кіндрат Антонович:] Ревнувала ти мене, а я тебе за те не гладив по головці (Марко Кропивницький, II, 1958, 248); — Не хотілось би мені оддавать тебе в руки сивому дідові: зв'ялить тебе, ревнуючи, як вітер билину в полі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 247); Перед цим знімком Тоня часто зупиняється, і Віталик аж трохи ревнував (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 325); // Вважати кого-небудь своїм суперником (своєю суперницею) у коханні. Потай ревнував [Маковей] його до Ясногорської, але, навіть ревнуючи, не зичив лейтенантові ніякого лиха (Олесь Гончар, III, 1959, 410); // Тяжко переживати, страждати через те, що хтось виявляє більшу прихильність до кого-, чого-небудь іншого. Григорій Григорович молодший любив свого діда. Це почуття за дворічний онуків вік встигло так розвинутися, що бідна мати ревнувала сина до сліз (Юрій Яновський, II, 1954, 109).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання