Відмінності між версіями «Вівчарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вівчарь, -ря, '''''м. ''Пастухъ овецъ. ''Сопілка вівчареві втіха. ''Ном. № 10467. ''Роспустив вівч...)
 
 
(не показані 12 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вівчарь, -ря, '''''м. ''Пастухъ овецъ. ''Сопілка вівчареві втіха. ''Ном. № 10467. ''Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. ''Мет. 108. Ум. '''Вівчарик. '''
 
'''Вівчарь, -ря, '''''м. ''Пастухъ овецъ. ''Сопілка вівчареві втіха. ''Ном. № 10467. ''Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. ''Мет. 108. Ум. '''Вівчарик. '''
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/vivchar Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''ВІВЧА́Р''', я, чол.
 +
1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 199).
 +
2. Той, хто займається вівчарством.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/54286.html Орфографічний словник української мови]===
 +
'''вівча́р'''
 +
іменник чоловічого роду, істота
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262727.html Словник синонімів]===
 +
'''ВІВЧАР'''
 +
чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307031.html Українсько-російський словник]===
 +
'''ВІВЧАР'''
 +
овцевод; овчар, чабан, пастух (при стаде овец)
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A19.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вівчар2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Diado s kozi.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вівчар4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|orHJYrukU-Y}}
 +
{{#ev:youtube|vegNBSyO-ZU}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 1, ст. 203.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 22:56, 22 листопада 2015

Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. Вівчарик.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІВЧА́Р, я, чол. 1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 199). 2. Той, хто займається вівчарством.

Орфографічний словник української мови

вівча́р іменник чоловічого роду, істота

Словник синонімів

ВІВЧАР чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.

Українсько-російський словник

ВІВЧАР овцевод; овчар, чабан, пастух (при стаде овец)

Ілюстрації

A19.jpg Вівчар2.jpg Diado s kozi.jpg Вівчар4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 203.

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словопедія