Відмінності між версіями «Вовна»

Поточна версія на 21:08, 22 листопада 2015

Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. Наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ном. № 13013. Ум. Возночка.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВО́ВНА, и, жін. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Євген Гребінка, I, 1957, 66); — Вони пригнали одну дурну вівцю та ще й перше вовну обстригли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); // розм., рідко. Волосся. Він склав на великий живіт зарослі вовною руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 348); Маслов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (Олесь Донченко, I, 1956, 417). 2. Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316); З овечої вовни виробляють високоякісні тканини (Колгоспна виробнича енциклопедія, І, 1956, 198). ♦ Наговорити (наплести і т. ін.) сім мішків (кіп) гречаної вовни, жарт. — наговорити дурниць, нісенітниць. Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни... І ви в це вірите? (Петро Козланюк,Ю. Крук, 1957, 497); Гадаєш, куди він [Турбай] оце збирається?.. Та до того ж таки Горбатюка! .. От поїде, наговорить сім кіп гречаної вовни — гляди, і сам Кузь прискаче!.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 174). 3. Пряжа, нитки з настриженого або начесаного з тварин волосяного покриву. На столі кошик із нитками, з клубочками вовни (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 91); На Онисі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 16).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

ВОВНА - натуральне волокно, отримане з волосяного покриву овець, ангорських і кашмірських кіз, ангорських кролів, верблюдів та ін. тварин; в. переробляється на пряжу, застосовується у виробництві тканин для одягу, трикотажу, повсті, килимів тощо.

Фразеологічний словник української мови

ВОВНА сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2.<

як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого—чого, від кого—чого, ірон. Немає зовсім. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх (них)? Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський); Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко); Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик); — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа). як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ (Хома́, ото́й і т. ін.) на во́вні, зі сл. зароби́ти, підроби́ти і т. ін., жарт. Абсолютно нічого (не заробити). Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: — Заробив, як Марко на вовні… (Д. Косарик).

як (мов, ні́би і т. ін.) у карася́ во́вни, ірон. Зовсім немає. В цех прибуло поповнення із заводського училища, а досвіду у новеньких, як у карася вовни (З газети).

Орфографічний cловник української мови

во́вна іменник жіночого роду

Українсько-російський словник

ВОВНА шерсть

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Вікіпедія

Вовна́ — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші).[1] Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.

У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: wool, woll, laine, vune.

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 245.

Зовнішні посилання

Словопедія

Академічний тлумачний словник (1970—1980)