Відмінності між версіями «Вибілити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ви́білити. '''См. '''Вибіляти.''' Категорія:Ви)
 
 
(не показані 27 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Ви́білити. '''См. '''Вибіляти.'''
+
'''Ви́білити. '''См. '''Вибіляти.'-ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
 
[[Категорія:Ви]]
 
[[Категорія:Ви]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
=== [http://sum.in.ua/s/vybiljuvaty  Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 55); [ Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила, дітвору пообшивала! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21);
 +
//  перен. Покривати чим-небудь білим. Все частіше і частіше приморозки вибілювали, аеродром сріблястим інеєм (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 122).
 +
 +
2. Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що-небудь білим, позбавляючи природного забарвлення (тканину, пряжу і т. ін.); робити білим, білуватим (про сонце і т. ін.) Тож скільки біля річки вибілювали те полотно (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520); І напряла, і виткала, і вибілила полотно (Словник Грінченка); Не всяка баба як слід вибілить тринадцятку на сорочку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 319);
 +
//  Змазуючи обличчя, руки, шию певними речовинами, мазями, робити білим. Не ти личко вибіляла (Словник Грінченка); Вибілити руки;
 +
//  спец. Піддаючи хімічній або фізичній обробці, робити білим. У фарбувальному цеху полотно стабілізують і вибілюють (Вечірній Київ, 4.IV 1958, 2).
 +
 +
3. перен. Виправдовувати, приховуючи провину. Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілювати себе коштом тієї дівчини.. Мовляв, обплутала мене, збила з пантелику і так далі (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 6).
 +
 +
4. спец. Покривати полудою.
 +
 +
=== [http://www.slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%C2%C8%C1%B2%CB%C8%D2%C8  Орфографічний словник ] ===
 +
вибілити - дієслово, доконаний вид, II дієвідмін
 +
===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305849.html Українсько-російський словник]===
 +
ВИБІЛИТИ
 +
сов. от вибілювати
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Foto-obychnoy-gruntovki-sten-pered-nachalom-okleivaniya-oboyami.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-otbelit-kozhu-lica.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:217.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:670px-Make-Professional-Looking-Ripped-Jeans-Step-7.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|OHBF4z8CI2c}}
 +
{{#ev:youtube|z_3RHKIhMPE}}
 +
{{#ev:youtube|V1yvfiHyugA}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 1, ст. 145.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 21:01, 22 листопада 2015

Ви́білити. См. Вибіляти.'-ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 55); [ Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила, дітвору пообшивала! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); // перен. Покривати чим-небудь білим. Все частіше і частіше приморозки вибілювали, аеродром сріблястим інеєм (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 122).

2. Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що-небудь білим, позбавляючи природного забарвлення (тканину, пряжу і т. ін.); робити білим, білуватим (про сонце і т. ін.) Тож скільки біля річки вибілювали те полотно (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520); І напряла, і виткала, і вибілила полотно (Словник Грінченка); Не всяка баба як слід вибілить тринадцятку на сорочку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 319); // Змазуючи обличчя, руки, шию певними речовинами, мазями, робити білим. Не ти личко вибіляла (Словник Грінченка); Вибілити руки; // спец. Піддаючи хімічній або фізичній обробці, робити білим. У фарбувальному цеху полотно стабілізують і вибілюють (Вечірній Київ, 4.IV 1958, 2).

3. перен. Виправдовувати, приховуючи провину. Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілювати себе коштом тієї дівчини.. Мовляв, обплутала мене, збила з пантелику і так далі (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 6).

4. спец. Покривати полудою.

Орфографічний словник

вибілити - дієслово, доконаний вид, II дієвідмін

Українсько-російський словник

ВИБІЛИТИ сов. от вибілювати

Ілюстрації

Foto-obychnoy-gruntovki-sten-pered-nachalom-okleivaniya-oboyami.jpg Kak-otbelit-kozhu-lica.jpg 217.jpg 670px-Make-Professional-Looking-Ripped-Jeans-Step-7.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 145.

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словопедія

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Вибілити&oldid=140943