Відмінності між версіями «Рілля»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | Рілля, -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар грунту.[2] | + | '''Рілля''', -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар грунту.[2] |
| − | Рілля, і, жін. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Іван Франко, IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 40); * У порівняннях. Сорочка на ньому без застіжки .. та чорна, як рілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); // Зораний шар ґрунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13)[1]. | + | '''Рілля''', і, жін. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Іван Франко, IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 40); * У порівняннях. Сорочка на ньому без застіжки .. та чорна, як рілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); // Зораний шар ґрунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13)[1]. |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рілля_.jpg|x200px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рілля.jpg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рілля.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Рілля1.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рілля 3.jpg|x200px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | Створення ріллі<br /> | ||
| + | {{#ev:youtube|B0NkdE8gYDA}}<br /> | ||
Українська Козацька пісня ''"Чорна рілля ізорана"''<br /> | Українська Козацька пісня ''"Чорна рілля ізорана"''<br /> | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|XNC4px_aJf4}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 18:59, 22 листопада 2015
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Рілля, -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар грунту.[2]
Рілля, і, жін. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Іван Франко, IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 40); * У порівняннях. Сорочка на ньому без застіжки .. та чорна, як рілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); // Зораний шар ґрунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13)[1].
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Створення ріллі
Українська Козацька пісня "Чорна рілля ізорана"
Див. також
Прислів'я та приказки
Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
Джерела та література
1.Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. рел. В. Т, Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
