Відмінності між версіями «Рало»
| (не показані 25 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рало, -ла, '''''с. ''1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: '''жертка '''('''гридка'''). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — '''кописть, зуб; кописть '''прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — '''стовбами''', проходящими сквозь отверстія '''кописті '''и '''жертки'''; между '''копистю '''и '''жерткою '''распорка изъ крѣпкаго дерева — '''жабка'''; на самомъ концѣ '''жертки '''— ручка для управленія '''ралом'''; иногда на '''кописть '''надѣваются желѣзные '''наро́льники''', наконечники. Чуб. VII. 400, 401. ''І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. ''Ном. № 8806. | '''Рало, -ла, '''''с. ''1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: '''жертка '''('''гридка'''). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — '''кописть, зуб; кописть '''прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — '''стовбами''', проходящими сквозь отверстія '''кописті '''и '''жертки'''; между '''копистю '''и '''жерткою '''распорка изъ крѣпкаго дерева — '''жабка'''; на самомъ концѣ '''жертки '''— ручка для управленія '''ралом'''; иногда на '''кописть '''надѣваются желѣзные '''наро́льники''', наконечники. Чуб. VII. 400, 401. ''І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. ''Ном. № 8806. | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> | ||
| + | '''Рало''' – 1. найдавніше орне знаряддя. На території України відоме з кінця І тисячоліття до н. е. Починаючи з часів Київської Русі.<br /> | ||
| + | Р. пройшло еволюцію від простіших типів до своєрідних культиваторів. Ці знаряддя були двох різновидів: однозубі та багатозубі [3].<br /> | ||
| + | 2. У давній Русі - одиниця оподаткування [1]. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| Однозубе рало <br /> | ||
| + | [[Зображення:Рало_однозубе.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| Багатозубе рало <br /> | ||
| + | [[Зображення:Рало.png|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | '''''Сучасне рало в роботі'''''<br /> | ||
| + | {{#ev:youtube|by1xIbzS534}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | '''''Українська народна пісня'''''<br /> | ||
| + | Пудсунули під комару рало,<br /> | ||
| + | Щоб в нашого Василя грало,<br /> | ||
| + | Щоб весілля не барилось,<br /> | ||
| + | Щоб родина не журилась [4].<br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | '''''Біблійний вираз'': | ||
| + | І судитиме \[слово боже\] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати" (Книга пророка Ісайі, 2, 4). <br /> | ||
| + | ''Перекувати мечі на рала'' – роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів [2]. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. рел. В. Т, Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.<br /> | ||
| + | 2. Колоїз Ж. В. Слово Благовісті : словник-довідник фразем біблійного походження / Ж. В. Колоїз, З. П. Бакум. – Кривий Ріг : Вид-во «І.В.І.», 2002. – с. 54<br /> | ||
| + | 3. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.— 256 с<br /> | ||
| + | 4.Українські сороміцькі пісні / Упорядкування, передмова, примітки М. М. Красикова; Художник-оформлювач Л. Д. Киркач. — Харків: Фоліо, 2003. — 287 с. <br /> | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 18:24, 22 листопада 2015
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Рало – 1. найдавніше орне знаряддя. На території України відоме з кінця І тисячоліття до н. е. Починаючи з часів Київської Русі.
Р. пройшло еволюцію від простіших типів до своєрідних культиваторів. Ці знаряддя були двох різновидів: однозубі та багатозубі [3].
2. У давній Русі - одиниця оподаткування [1].
Ілюстрації
| Однозубе рало
|
Багатозубе рало
|
Медіа
Сучасне рало в роботі
Див. також
Українська народна пісня
Пудсунули під комару рало,
Щоб в нашого Василя грало,
Щоб весілля не барилось,
Щоб родина не журилась [4].
Біблійний вираз:
І судитиме \[слово боже\] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати" (Книга пророка Ісайі, 2, 4).
Перекувати мечі на рала – роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів [2].
Джерела та література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. рел. В. Т, Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
2. Колоїз Ж. В. Слово Благовісті : словник-довідник фразем біблійного походження / Ж. В. Колоїз, З. П. Бакум. – Кривий Ріг : Вид-во «І.В.І.», 2002. – с. 54
3. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.— 256 с
4.Українські сороміцькі пісні / Упорядкування, передмова, примітки М. М. Красикова; Художник-оформлювач Л. Д. Киркач. — Харків: Фоліо, 2003. — 287 с.
