Відмінності між версіями «Ревун»
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:revyn1.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:revyn2.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:revyn5.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:revyn3.jpg|x200px]] |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:revyn4.jpg|x200px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|eipivi3gIyM}} | |
+ | {{#ev:youtube|rr2EUXbB2Tg}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 17:21, 22 листопада 2015
Ревун, -на, м. = Рева. Ум. Ревунець. Ревунці ревуть. Ном. стр. 298.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЕВУ́Н, а, чол. 1. розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. — Так, ведмідь я [Атта Троль]! я ведмідь той, Що незграбою, кудлаєм, Ревуном і товстолапим І бог зна ще як взивають! (Леся Українка, IV, 1954, 151). 2. мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. Ого, як воно розгулялося, його море! Аж ревун гуде безперестанку на маяку, щоб кораблі не збилися з курсу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 294); Тиша стояла над портом, тиша зависла над містом. І тільки ревуни — на Фонтані, за монастирем, біля виходу з бухти — невгавно ревли, неначе віщуючи шторм (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 159). 3. Велика широконоса мавпа родини цебусових; живе в лісах Південної і Центральної Америки, має довгий чіпкий хвіст і дуже гучний голос. Серед чіпкохвостих мавп Гвіано-Бразільської підобласті найбільш характерним родом слід вважати ревунів (Посібник з зоогеографії., 1956, 38). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 476.
Словники ABBYY Lingvo (Uk-Uk)
Ревун -а, ч. 1) розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. 2) мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. 3) Велика широконоса мавпа родини цебусових; має дуже гучний голос.