Відмінності між версіями «Ряса»
(→Див. також) |
|||
| (не показані 24 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | 1. '''Ря́са''', -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп... і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377); Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271); * У порівн. Сутінки загасили вже червону смугу зорі, і на окопи, мов чорна ряса монашки, впала ніч (Панч, 1, 1956, 127). | |
| − | + | 2. '''Ря́са''' (від грец. «витертий, поношений одяг») – верхній (позабогослужбовий) одяг осіб духовного звання і монахів – довгий до п’ят одяг, просторий, з широкими рукавами, темного кольору. | |
| − | + | http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса | |
| − | + | 3. '''Ря́са''' (зменшене – ря́ска) колос (волоть) проса, вівса; взагалі рослинний кетяг, все те, що звисає в рослині й робиться символом всіляких прикрас (передусім на одязі), а отже багатства; кажуть: «з рясами вінець»; у Я. Головацького: «На вінець береться ряса з багатого вівса»; звідси – рясни́й ове́с, рясне́ де́рево, я́блук ря́сно: у весільному обряді (у величальних піснях) виступає золота́ ря́са як символ багатства (з неї дівчина робить собі «золотий пояс» і «золотий перстенець»); виступає також символом дівочої краси і цноти. Перед оконцем садочок стоїть, а в тому садочку золота ряса, ой, схопишся буйні вітрове, обтрясли ж вони золоту рясу (Я. Головацький); Ой у полі-полі, межи дороги, ой стоїть же там золота ряска. Стереже ж її красна дівонька (пісня); Збирала ряску та й у запаску (пісня). | |
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:cassock1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:cassock2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:cassock3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | Слово '''«ряса»''' в перекладі з грецької означає «витертий», «позбавлений ворсу», «поношений» одяг. Саме такий, майже жебрацький, одяг носили в Стародавній церкві ченці. З чернечого середовища ряса увійшла в побут усього духовенства. Вільний довгий одяг з широкими рукавами був поширений на Сході і є традиційним національним одягом багатьох народів і понині. Такий одяг був поширений і в Юдеї на початку нашої ери. Про те, що Христос сам носив схожий одяг, свідчить церковний переказ і стародавні зображення. | ||
| + | |||
| + | http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – С. 1281. | ||
| + | |||
| + | 2. http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса | ||
| + | |||
| + | 3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 925. | ||
| + | |||
| + | 4. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. – К.: Довіра, 2006. – С. 517-518. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 13:11, 22 листопада 2015
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Ря́са, -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп... і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377); Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271); * У порівн. Сутінки загасили вже червону смугу зорі, і на окопи, мов чорна ряса монашки, впала ніч (Панч, 1, 1956, 127).
2. Ря́са (від грец. «витертий, поношений одяг») – верхній (позабогослужбовий) одяг осіб духовного звання і монахів – довгий до п’ят одяг, просторий, з широкими рукавами, темного кольору.
http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса
3. Ря́са (зменшене – ря́ска) колос (волоть) проса, вівса; взагалі рослинний кетяг, все те, що звисає в рослині й робиться символом всіляких прикрас (передусім на одязі), а отже багатства; кажуть: «з рясами вінець»; у Я. Головацького: «На вінець береться ряса з багатого вівса»; звідси – рясни́й ове́с, рясне́ де́рево, я́блук ря́сно: у весільному обряді (у величальних піснях) виступає золота́ ря́са як символ багатства (з неї дівчина робить собі «золотий пояс» і «золотий перстенець»); виступає також символом дівочої краси і цноти. Перед оконцем садочок стоїть, а в тому садочку золота ряса, ой, схопишся буйні вітрове, обтрясли ж вони золоту рясу (Я. Головацький); Ой у полі-полі, межи дороги, ой стоїть же там золота ряска. Стереже ж її красна дівонька (пісня); Збирала ряску та й у запаску (пісня).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Слово «ряса» в перекладі з грецької означає «витертий», «позбавлений ворсу», «поношений» одяг. Саме такий, майже жебрацький, одяг носили в Стародавній церкві ченці. З чернечого середовища ряса увійшла в побут усього духовенства. Вільний довгий одяг з широкими рукавами був поширений на Сході і є традиційним національним одягом багатьох народів і понині. Такий одяг був поширений і в Юдеї на початку нашої ери. Про те, що Христос сам носив схожий одяг, свідчить церковний переказ і стародавні зображення.
http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса
Джерела та література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – С. 1281.
2. http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса
3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 925.
4. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. – К.: Довіра, 2006. – С. 517-518.
