Відмінності між версіями «Ремесник»
| (не показані 19 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| − | ==Словник української мови == | + | '''Ремесни́к, -ка́, '''''м. ''Ремесленикъ. ''В ремесника золотая рука та кальний рот. ''Ном. № 10410. Ум. '''Ремесничок, ремесниче́нько. '''''Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. ''АД. І. 61. |
| + | |||
| + | ==Великий тлумачний словник== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ре]] | ||
| + | |||
| + | '''Сучасної української мови(з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с. - 1213с.''' | ||
| + | |||
| + | '''[http://go.mail.ru/search_images?tsg=l&q=%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BE+%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D1%82%D0%B0&us=5&usln=5&usstr=%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%81&usqid=945631283c20f365&hasnavig=0 Ремесник]''' -1.Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва. 2.перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення. 3. розм. Учень ремісничого училища. | ||
| + | |||
| + | ==Словник української мови== | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.''' | ||
| + | |||
| + | '''Ремесник''' | ||
| + | 1. Особа, яка володієпевним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовленнявиробиручнимкустарним способом, користуючисьвласнимизасобамивиробництва. Ремісники й кузнеці [ковалі]запалювали й роздували горна, скрізь над димарями вставали й вились до неба димки (Скл., Святослав, 1959, 29); Середністани: дрібнийпромисловець, дрібнийторговець, ремісник і селянин— всі вони борються з буржуазією для того, щобврятувативідзагибелісвоєіснування, як середніхстанів (Комун. маніф., 1963, 40); У Москві рано виникласпеціалізаціяремісників. Так, у Кузнечнійслободівиготовлялипереважноковальськівироби, у Котельниках — котли, в Бронних слободах —броню (Іст. СРСР, І, 1957, 81). | ||
| + | 2. перен. Той, хтопрацює шаблонно, без творчоїініціативи, натхнення. — В любимійпрацітибудештворити, а у вимушеній, випадковій, зостанешсяремісником! (Донч., V, 1957, 235); Бажано, навітьпотрібно, щобміж автором оригіналу і перекладачембулавнутрішняспорідненість, щобперекладач не бувремісником, якийперекладає все, щойомузамовлятьперекласти, щоб тут докончебув момент творчоговибору (Рильський, IX, 1962, 21); Якщоактор в процесіпрактичноїроботинаб’єсобі руку, нагромадитьдеякийдосвід і запас штампів.., — такийактор, по-моєму, заслуговуєзванняремісника, але не майстра, не художника (З глибиндуші, 1959, 31); * У порівн.Лазарскорився. Затих і вже не сперечався, коли будили по ночах. Ішов на роботу байдужий, як ремісник (Коцюб., II, 1955, 206). | ||
| + | 3. розм. Ученьремісничого училища. Букви РУ горять, як жар. То повзвулицю-бульвар Поспішаєсклити школу Ремісник Ванюша скляр (Воронько, Три покоління, 1950, 74); Вінозирнувся й гукнув до своїхремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою. Будемобастувати, а ввечерізаходьте до мене і весла захопіть. Тількиобов’язково (Панч, Гарніхлопці, 1959, 18). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Remesnuk.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Remesnuk 1.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Remesnuk 2.jpg|x200px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|q3odCuomg4Q}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | Прізвище Ремесник веде свій початок від прізвиська Ремеснік. Прізвище Ремесник сходить до аналогічного українському прикметника у значенні «ремісник, ремісничий». Таким чином, це прізвисько, ймовірно, відносилося до так званих «професійним» іменування, що вказує на рід діяльності предка. Прізвище Ремесник могла отримати людина, яка володіла яким-небудь ремеслом, займався за замовленням споживача виготовленням виробів кустарним способом у себе на дому власними знаряддями виробництва. | |
| − | + | ||
| − | + | Пізніше прізвисько Ремеснік, для прізвища Ремесник. | |
| − | + | Серед відомих однофамільців - поет Юрій Петрович Ремеснік. Він є автором збірок: «Жива вода», «У полоні любові», «Книга і бізнес». Крім цього, Ремесник пише тексти для естрадних виконавців. | |
| − | + | ==Джерела та література== | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1213с. | |
| − | + | 2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502. | |
| − | + | ==Зовнішні посилання== | |
| − | + | ||
| − | + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Словник Грінченка] | |
| − | + | ||
Поточна версія на 09:17, 22 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Ремесни́к, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. Ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Великий тлумачний словник
Сучасної української мови(з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с. - 1213с.
Ремесник -1.Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва. 2.перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення. 3. розм. Учень ремісничого училища.
Словник української мови
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.
Ремесник 1. Особа, яка володієпевним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовленнявиробиручнимкустарним способом, користуючисьвласнимизасобамивиробництва. Ремісники й кузнеці [ковалі]запалювали й роздували горна, скрізь над димарями вставали й вились до неба димки (Скл., Святослав, 1959, 29); Середністани: дрібнийпромисловець, дрібнийторговець, ремісник і селянин— всі вони борються з буржуазією для того, щобврятувативідзагибелісвоєіснування, як середніхстанів (Комун. маніф., 1963, 40); У Москві рано виникласпеціалізаціяремісників. Так, у Кузнечнійслободівиготовлялипереважноковальськівироби, у Котельниках — котли, в Бронних слободах —броню (Іст. СРСР, І, 1957, 81). 2. перен. Той, хтопрацює шаблонно, без творчоїініціативи, натхнення. — В любимійпрацітибудештворити, а у вимушеній, випадковій, зостанешсяремісником! (Донч., V, 1957, 235); Бажано, навітьпотрібно, щобміж автором оригіналу і перекладачембулавнутрішняспорідненість, щобперекладач не бувремісником, якийперекладає все, щойомузамовлятьперекласти, щоб тут докончебув момент творчоговибору (Рильський, IX, 1962, 21); Якщоактор в процесіпрактичноїроботинаб’єсобі руку, нагромадитьдеякийдосвід і запас штампів.., — такийактор, по-моєму, заслуговуєзванняремісника, але не майстра, не художника (З глибиндуші, 1959, 31); * У порівн.Лазарскорився. Затих і вже не сперечався, коли будили по ночах. Ішов на роботу байдужий, як ремісник (Коцюб., II, 1955, 206). 3. розм. Ученьремісничого училища. Букви РУ горять, як жар. То повзвулицю-бульвар Поспішаєсклити школу Ремісник Ванюша скляр (Воронько, Три покоління, 1950, 74); Вінозирнувся й гукнув до своїхремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою. Будемобастувати, а ввечерізаходьте до мене і весла захопіть. Тількиобов’язково (Панч, Гарніхлопці, 1959, 18).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Прізвище Ремесник веде свій початок від прізвиська Ремеснік. Прізвище Ремесник сходить до аналогічного українському прикметника у значенні «ремісник, ремісничий». Таким чином, це прізвисько, ймовірно, відносилося до так званих «професійним» іменування, що вказує на рід діяльності предка. Прізвище Ремесник могла отримати людина, яка володіла яким-небудь ремеслом, займався за замовленням споживача виготовленням виробів кустарним способом у себе на дому власними знаряддями виробництва.
Пізніше прізвисько Ремеснік, для прізвища Ремесник.
Серед відомих однофамільців - поет Юрій Петрович Ремеснік. Він є автором збірок: «Жива вода», «У полоні любові», «Книга і бізнес». Крім цього, Ремесник пише тексти для естрадних виконавців.
Джерела та література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1213с.
2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.
