Відмінності між версіями «Рало»

Версія за 00:26, 22 листопада 2015

Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках
Рало – найдавніше орне знаряддя. На території України відоме з кінця І тисячоліття до н. е. Починаючи з часів Київської Русі
Р. пройшло еволюцію від простіших типів до своєрідних культиваторів. Ці знаряддя були двох різновидів: однозубі та багатозубі [2].

Ілюстрації

  Однозубе рало 

  Багатозубе рало 

Медіа

Сучасне рало в роботі
https://www.youtube.com/watch?v=by1xIbzS534

Див. також

Українська народна пісня
Пудсунули під комару рало,
Щоб в нашого Василя грало,
Щоб весілля не барилось,
Щоб родина не журилась [3].

Біблійний вираз: І судитиме \[слово боже\] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати" (Книга пророка Ісайі, 2, 4).
Перекувати мечі на рала – роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів [1].

Джерела та література

1. Колоїз Ж. В. Слово Благовісті : словник-довідник фразем біблійного походження / Ж. В. Колоїз, З. П. Бакум. – Кривий Ріг : Вид-во «І.В.І.», 2002. – с. 54
2. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.— 256 с
3.Українські сороміцькі пісні / Упорядкування, передмова, примітки М. М. Красикова; Художник-оформлювач Л. Д. Киркач. — Харків: Фоліо, 2003. — 287 с.

Зовнішні посилання