Відмінності між версіями «Ранґовий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 +
 
'''Словник української мови'''
 
'''Словник української мови'''
  
Рядок 7: Рядок 9:
  
 
[[Категорія:Ра]]
 
[[Категорія:Ра]]
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Remesnuk.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Remesnuk 1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Remesnuk 2.jpg|x200px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|q3odCuomg4Q}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
 +
==Зовнішні посилання==

Версія за 23:29, 21 листопада 2015

Словник Грінченка

Словник української мови

РА́НГОВИЙ, а, е. Стос. до рангу. Поміж істинними поетами не існує різниць вікових і рангових, існує лише одвічна різниця між поетами хорошими й різними (Літературна Україна, 20.V 1971, 4).


Рангові землі (маєтності) — на Україні у XVII-XVIII ст. — земельні володіння, що надавались гетьманом і царем козацькій старшині як винагорода за -службу на тій чи іншій посаді. У свою чергу Хмельницький, а потім і наступні гетьмани роздавали землі по рангу генеральній і полковій козацькій старшині. Оскільки в перші роки після визвольної війни користування ранговими землями мало тимчасовий характер (до кінця служби), то й існував термін «державці» (Історія УРСР, I, 1953, 272); — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха. — Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний, IV, 1955, 365).

Ілюстрації

Remesnuk.jpg Remesnuk 1.jpg Remesnuk 2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання