Відмінності між версіями «Рільник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рільник, -ка, '''''м. ''Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ. Категорія:Рі)
 
 
(не показані 6 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рільник, -ка, '''''м. ''Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.  
 
'''Рільник, -ка, '''''м. ''Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.  
 
[[Категорія:Рі]]
 
[[Категорія:Рі]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''Великий тлумачний словник сучасної української мови'''
 +
 +
РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб.
 +
 +
'''Великий тлумачний словник сучасної української мови'''
 +
 +
РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб
 +
 +
'''Словник української мови'''
 +
 +
РІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307).
 +
2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:rilnuk1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:rilnuk2.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:rilnuk3.jpg|x200px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 575.
 +
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ " Перун", 2001. - 1440с. ст.1036
 +
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод.ідопов.) /Уклад. і голов. ред.В.Т.Бусел. -К.;Ірпінь: ВТФ " Перун", 2005.- 1728с. ст- 1228
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 19:40, 21 листопада 2015

Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної української мови

РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб

Словник української мови

РІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307). 2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1).

Ілюстрації

Rilnuk1.jpg Rilnuk2.jpg Rilnuk3.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 575.

Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ " Перун", 2001. - 1440с. ст.1036

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод.ідопов.) /Уклад. і голов. ред.В.Т.Бусел. -К.;Ірпінь: ВТФ " Перун", 2005.- 1728с. ст- 1228

Зовнішні посилання