Відмінності між версіями «Родичка»

Версія за 18:44, 21 листопада 2015

Ро́дичка, -ки, ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері. Левиц. І. 333.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт.

http://ukrlit.org/slovnyk/родичка

РО́ДИЧКА, и, ж., кому, чия, рідко кого. Жін. до ро́дич 1. — Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Мирний, III, 1954, 168); — А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись, коли її обминемо (Л. Укр., III, 1952, 507); Почали своє сімейне життя Тимко та Орися в чужій хаті, в чужих людей. Пустила їх на пожиток далека Орисина родичка — тітка Параска (Тют., Вир, 1964, 263).

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РО́ДИЧКА, и, жін., кому, чия, рідко кого. Жіночий рід до родич 1. — Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Панас Мирний, III, 1954, 168); — А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись, коли її обминемо (Леся Українка, III, 1952, 507); Почали своє сімейне життя Тимко та Орися в чужій хаті, в чужих людей. Пустила їх на пожиток далека Орисина родичка — тітка Параска (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263).

Орфографічний словник української мови

ро́дичка іменник жіночого роду, істота

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

1.Академічний тлумачний словник (1970—1980). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 564.

2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 564.

3.Орфографічний словник української мови. 2005.