Відмінності між версіями «Прайник»

Поточна версія на 15:37, 21 листопада 2015

ПРАЙНИК

Словник Грінченка

Прайник, -ка, м. = Пральник = Праник. Вх. Зн. 55. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 401.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРА́ЛЬНИК, а, чол. Робітник, що працює у пральні, на пральній матиці, що займається пранням білизни. Десять пральників працювали спокійно й уперто (Натан Рибак, Новий день, 1937, 109).

ПРА́НИК, а, чол. Дерев'яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання. Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками (Іван Франко, III, 1950, 92); Ляскають праники — жінки полотно вибивають (Андрій Головко, I, 1957, 189); * У порівняннях. — Тільки я на поріг, а з хати Тетяна вибігав. Справді, стала дівчиною хоч куди, а коси, мов праники, аж поторкати хочеться(Михайло Стельмах, I, 1962.

Фразеологічний словник української мови

1. ТИГРОЛОВИ. Розділи 3-4. Іван Багряний ... спостерігав навколишній світ. От зараз його увагою заволодів праник, підкидуваний засмаглою дівочою рукою там, над річкою; він то підлітав, то падав — ляпотів по кладці завзято та лунко. І бігли луни ...

2. КАЙДАШЕВА СІМ'Я. Іван Нечуй-Левицький ... неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить. — Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя ...

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Історія праски

Найдавнішою з прасок археологи визнають плоский, важкий камінь. На його відносно рівній поверхні розстилали ще трохи вологий одяг, зверху придавлювали іншим каменем і залишали до повного висихання. В результаті частина складок зникала.

Ще в четвертому столітті до нашої ери древні греки винайшли спосіб плісировки своїх просторих одягів з полотна за допомогою гарячого металевого прута, що нагадував качалку. Через два століття римляни вибивали зморшки з одягу металевим молотком.

У Росії митарства прачки також не закінчувалися на пранні - чисту, але пом'яту білизну чекало прасування. Так було до моменту винаходу праски, за допомогою качалки, на яку намотувалась білизна, і товстої плашки з зарубками і рукояттю, яку рухали вперед-назад. Ребра цієї плашки торкались тканини, розминаючи і згладжуючи зморшки. У різних регіонах Русі це прасувальне знаряддя називалося по-різному «рубель», «Пральніков», «праник», «гранчак», «ребрак», «розкочування». Прасували білизна також і «гавкамі» - скляними кулями, відрізаними денцями пляшок, залізними кухлями, наповненими гарячою водою. Тканини тоді виготовлялися вручну і були так грубі, що після прання стояли колом. Обробка їх Рубелем не тільки видаляла складки, але і робила їх м'якше. Майстри-різьбярі оздоблювали Рубель химерними візерунками...

Праски 379 років

З найдавніших часів люди доглядали за своїм одягом, щоб вона виглядала красиво і охайно. Як би це абсурдно не звучало, але навіть наші предки хотіли виглядати красиво, хоча, здавалося б, що їм-то гладити? Тим не менш перший праска з'явився ще в той період, коли головним вбранням були шкури диких тварин. Разом з людиною праска пройшов всі стадії еволюційного розвитку і значно змінився за ці майже 4 століття.

Від злегка обробленого кругляка до суперсучасного електричного агрегату пройшло чималим 379 років. Та що там говорити — навіть для волосся праска винайшли. Але про все по порядку. Історія вдосконалення праски довга і цікава, а фантазія людей, починаючих спроби поліпшити це засіб, і зовсім вражає. Із задоволенням їй поділимося з вами...