Відмінності між версіями «Ряса»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | Ря́са, -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. | + | Ря́са, -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп.. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377); Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271); * У порівн. Сутінки загасили вже червону смугу зорі, і на окопи, мов чорна ряса монашки, впала ніч (Панч, 1, 1956, 127). |
Ря́са (від грец. «витертий, поношений одяг») – верхній (позабогослужбовий) одяг осіб духовного звання і монахів – довгий до п’ят одяг, просторий, з широкими рукавами, темного кольору. | Ря́са (від грец. «витертий, поношений одяг») – верхній (позабогослужбовий) одяг осіб духовного звання і монахів – довгий до п’ят одяг, просторий, з широкими рукавами, темного кольору. | ||
| + | |||
| + | Ря́са (зменшене – ря́ска) колос (волоть) проса, вівса; взагалі рослинний кетяг, все те, що звисає в рослині й робиться символом всіляких прикрас (передусім на одязі), а отже багатства; кажуть: «з рясами вінець»; у Я. Головацького: «На вінець береться ряса з багатого вівса»; звідси – рясни́й ове́с, рясне́ де́рево, я́блук ря́сно: у весільному обряді (у величальних піснях) виступає золота́ ря́са як символ багатства (з неї дівчина робить собі «золотий пояс» і «золотий перстенець»); виступає також символом дівочої краси і цноти. Перед оконцем садочок стоїть, а в тому садочку золота ряса, ой, схопишся буйні вітрове, обтрясли ж вони золоту рясу (Я. Головацький); Ой у полі-полі, межи дороги, ой стоїть же там золота ряска. Стереже ж її красна дівонька (пісня); Збирала ряску та й у запаску (пісня). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 15:28, 21 листопада 2015
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ря́са, -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп.. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377); Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271); * У порівн. Сутінки загасили вже червону смугу зорі, і на окопи, мов чорна ряса монашки, впала ніч (Панч, 1, 1956, 127).
Ря́са (від грец. «витертий, поношений одяг») – верхній (позабогослужбовий) одяг осіб духовного звання і монахів – довгий до п’ят одяг, просторий, з широкими рукавами, темного кольору.
Ря́са (зменшене – ря́ска) колос (волоть) проса, вівса; взагалі рослинний кетяг, все те, що звисає в рослині й робиться символом всіляких прикрас (передусім на одязі), а отже багатства; кажуть: «з рясами вінець»; у Я. Головацького: «На вінець береться ряса з багатого вівса»; звідси – рясни́й ове́с, рясне́ де́рево, я́блук ря́сно: у весільному обряді (у величальних піснях) виступає золота́ ря́са як символ багатства (з неї дівчина робить собі «золотий пояс» і «золотий перстенець»); виступає також символом дівочої краси і цноти. Перед оконцем садочок стоїть, а в тому садочку золота ряса, ой, схопишся буйні вітрове, обтрясли ж вони золоту рясу (Я. Головацький); Ой у полі-полі, межи дороги, ой стоїть же там золота ряска. Стереже ж її красна дівонька (пісня); Збирала ряску та й у запаску (пісня).
Ілюстрації
|
|
|
|
