Відмінності між версіями «Любитися»
(→[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]) |
|||
| (не показані 17 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Любитися, - | + | '''Любитися, -ти, '''''м. 1. устар. Любити один одного, перебувати в любовних відносинах. |
| − | + | 2. Про наявність бажання, здатності любити.. | |
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться; недок. | + | ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться;недок. |
| − | 1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися ( | + | 1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у1 знач.). Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає(Тарас Шевченко, I, 1951, 49); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались (Марко Кропивницький,I, 1958, 128); |
| − | // | + | // розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. — Він любиться з молодицями...я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті...(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); — Любилася я з моїм так, що швидко вже почала сподіватися на вагітність (Юрій Яновський,II, 1958, 105). |
| − | 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре, любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); | + | 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре,любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); |
| − | // | + | // Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Чули заповідь господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (Павло Грабовський, I, 1959, 117); |
| − | // | + | // Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Ми з братом щиро любилися зроду,змалку (Марко Вовчок, I, 1955, 4). |
| − | 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять ( | + | 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять |
| − | + | Походить від дієслова любити, далі від праслав. * ljubiti, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос., ст.-слов. любити (др.-греч. φιλεῖν, ἀγαπᾶν), рос. любити, укр. любити, біл. любíць, болг. люблячи «люблю», сербохорв. љубіті, љу̑бі̑м, словенська. ljúbiti, чеськ. líbit «любити», польськ. lubić, lubię, ст.-калюж. lubić «давати обітницю», н.-калюж. lubiś - те ж. Від дод. * ľub', дав початок ст.-слов. люб' (ποθεινός); см. любо. | |
| + | ]=== | ||
| + | |||
| + | ===[Люби́тися, блю́ся, бишся, гл. | ||
| + | 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. | ||
| + | 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у. | ||
| + | to love each other | ||
| + | .]=== | ||
| + | |||
| + | ===[СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO | ||
| + | Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.]=== | ||
| + | |||
| + | ===[ люби́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | Інфінітив люби́тися, люби́тись | ||
| + | однина множина | ||
| + | Наказовий спосіб | ||
| + | 1 особа любі́мося, любі́мось, любі́мся | ||
| + | 2 особа люби́ся, люби́сь любі́ться | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа люби́тимуся, люби́тимусь люби́тимемося, люби́тимемось, люби́тимемся | ||
| + | 2 особа люби́тимешся люби́тиметеся, люби́тиметесь | ||
| + | 3 особа люби́тиметься люби́тимуться | ||
| + | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа люблю́ся, люблю́сь лю́бимося, лю́бимось, лю́бимся | ||
| + | 2 особа лю́бишся лю́битеся, лю́битесь | ||
| + | 3 особа лю́биться лю́бляться | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | лю́блячись | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | чол. р. люби́вся, люби́всь люби́лися, люби́лись | ||
| + | жін. р. люби́лася, люби́лась | ||
| + | сер. р. люби́лося, люби́лось | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Пасивний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Безособова форма | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | люби́вшись | ||
| + | «Словники України on-line»]=== | ||
| + | ===[ люблюсь, любишься; любящийся, несов. (обл.). Быть в любовных отношениях с кем-н. Он с ней любится уже третий год. | ||
| + | В других словарях:найдено 2 совпадения | ||
| + | |||
| + | /Словарь Ефремовой/ | ||
| + | Любиться несов. 1) устар. Любить друг друга, находиться в любовных отношениях. 2) безл. О наличии желания, способности любить. | ||
| + | |||
| + | /Cловарь Даля/ | ||
| + | Любиться любить друг друга; более говор. о любви половой. Любитеся и множитеся. | Быть любиму: что нравится, то и любится. Не взлюбился мне этот человек. Он ... | ||
| + | Латинская транскрипкия: [lyubitsya] | ||
| + | → Любование любования, мн. нет, ср. (книжн., с оттенком неодобрительности). Действие по глаг. любоваться. Любование природой. Непрестанное любование самим собой. | ||
| + | ← Любить люблю, любишь; любящий и (устар.) любящий, несов. 1. кого-что. испытывать любовь (в 1 знач.). Любить социалистическую родину. Любить своих детей. 2. ... | ||
| + | РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[ https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8 українська-англійська Словник]=== | ||
| + | ===[ https://slovari.yandex.ru/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F/uk-ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | <gallery> |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | L 41gDOXoG7L1TSH2.jpeg |
| − | + | ] | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | |
| − | + | <gallery> | |
| + | L 41gDOXoG7L1TSH2.gif | ||
| + | ] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | ||
| + | <gallery> | ||
| + | I_(1).jpg | ||
| + | ] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
Поточна версія на 14:52, 21 листопада 2015
Любитися, -ти, м. 1. устар. Любити один одного, перебувати в любовних відносинах. 2. Про наявність бажання, здатності любити..
Зміст
Сучасні словники
ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться;недок.
1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у1 знач.). Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає(Тарас Шевченко, I, 1951, 49); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались (Марко Кропивницький,I, 1958, 128); // розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. — Він любиться з молодицями...я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті...(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); — Любилася я з моїм так, що швидко вже почала сподіватися на вагітність (Юрій Яновський,II, 1958, 105). 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре,любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); // Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Чули заповідь господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (Павло Грабовський, I, 1959, 117); // Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Ми з братом щиро любилися зроду,змалку (Марко Вовчок, I, 1955, 4). 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять Походить від дієслова любити, далі від праслав. * ljubiti, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос., ст.-слов. любити (др.-греч. φιλεῖν, ἀγαπᾶν), рос. любити, укр. любити, біл. любíць, болг. люблячи «люблю», сербохорв. љубіті, љу̑бі̑м, словенська. ljúbiti, чеськ. líbit «любити», польськ. lubić, lubię, ст.-калюж. lubić «давати обітницю», н.-калюж. lubiś - те ж. Від дод. * ľub', дав початок ст.-слов. люб' (ποθεινός); см. любо.
]===
===[Люби́тися, блю́ся, бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.
to love each other
.]===
===[СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.]===
===[ люби́тися – дієслово недоконаного виду
Інфінітив люби́тися, люби́тись
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа любі́мося, любі́мось, любі́мся 2 особа люби́ся, люби́сь любі́ться МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа люби́тимуся, люби́тимусь люби́тимемося, люби́тимемось, люби́тимемся 2 особа люби́тимешся люби́тиметеся, люби́тиметесь 3 особа люби́тиметься люби́тимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа люблю́ся, люблю́сь лю́бимося, лю́бимось, лю́бимся 2 особа лю́бишся лю́битеся, лю́битесь 3 особа лю́биться лю́бляться Активний дієприкметник
Дієприслівник лю́блячись МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. люби́вся, люби́всь люби́лися, люби́лись жін. р. люби́лася, люби́лась сер. р. люби́лося, люби́лось Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник люби́вшись
«Словники України on-line»]===
===[ люблюсь, любишься; любящийся, несов. (обл.). Быть в любовных отношениях с кем-н. Он с ней любится уже третий год. В других словарях:найдено 2 совпадения
/Словарь Ефремовой/ Любиться несов. 1) устар. Любить друг друга, находиться в любовных отношениях. 2) безл. О наличии желания, способности любить.
/Cловарь Даля/ Любиться любить друг друга; более говор. о любви половой. Любитеся и множитеся. | Быть любиму: что нравится, то и любится. Не взлюбился мне этот человек. Он ... Латинская транскрипкия: [lyubitsya] → Любование любования, мн. нет, ср. (книжн., с оттенком неодобрительности). Действие по глаг. любоваться. Любование природой. Непрестанное любование самим собой. ← Любить люблю, любишь; любящий и (устар.) любящий, несов. 1. кого-что. испытывать любовь (в 1 знач.). Любить социалистическую родину. Любить своих детей. 2. ... РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Іноземні словники
[ https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8 українська-англійська Словник]
[ https://slovari.yandex.ru/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F/uk-ru ЯНДЕКС словари]
Ілюстрації
| [[Зображення
|
.jpg)
