Відмінності між версіями «Любитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 69: Рядок 69:
 
<gallery>
 
<gallery>
 
  I_(1).jpg
 
  I_(1).jpg
]
+
]
 
+
 
+
|}
+
 
+
==Медіа==
+
http://yandex.ua/video/search?filmId=gflTvbKh0Cw&text=%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%2C%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE&_=1448107853945&safety=1
+
==Цікаві факти==
+
=== http://cikavo.net/najcikavishi-fakti-pro-lyubov/
+
 
+
Текст У цій статті ви дізнаєтеся найнеймовірніші факти про найпрекрасніше людське почуття — цікаві факти про кохання
+
Більше читайте тут: [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/80224/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]
+
===[ любиться
+
Содержание  [убрать]
+
1 Русский
+
1.1 Морфологические и синтаксические свойства
+
1.2 Произношение
+
1.3 Семантические свойства
+
1.3.1 Значение
+
1.3.2 Синонимы
+
1.3.3 Антонимы
+
1.3.4 Гиперонимы
+
1.3.5 Гипонимы
+
1.4 Родственные слова
+
1.5 Этимология
+
1.6 Фразеологизмы и устойчивые сочетания
+
1.7 Перевод
+
1.8 Библиография
+
Русский[править]
+
Морфологические и синтаксические свойства[править]
+
наст. прош. повелит.
+
Я люблю́сь люби́лся
+
люби́лась —
+
Ты лю́бишься люби́лся
+
люби́лась люби́сь
+
Он
+
Она
+
Оно лю́бится люби́лся
+
люби́лась
+
люби́лось —
+
Мы лю́бимся люби́лись —
+
Вы лю́битесь люби́лись люби́тесь
+
Они лю́бятся люби́лись —
+
Пр. действ. наст. лю́бящийся
+
Пр. действ. прош. люби́вшийся
+
Деепр. наст. любя́сь
+
Деепр. прош. люби́вшись
+
Будущее буду/будешь… люби́ться
+
лю-би́-ться
+
 
+
Глагол, несовершенный вид, непереходный, возвратный, тип спряжения по классификации А. Зализняка — 4c(4).
+
 
+
Корень: -люб-; суффикс: -и; глагольное окончание: -ть; постфикс: -ся.
+
 
+
Произношение[править]
+
Семантические свойства[править]
+
Значение[править]
+
устар. любить друг друга, находиться в любовных отношениях ◆ Ведь вы друг по друге сохнете; вы любили друг друга прежде; любитесь же с богом и теперь — кто вам мешает? В. И. Даль, «Павел Алексеевич Игривый», 1847 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆  — Гм… это хорошо, что невеста жениха любит, — говорит волчиха. — Это значит, что зайчат у них много будет, корму волкам прибавится. И мы с волком любимся, и у нас волчат много. М. Е. Салтыков-Щедрин, «Самоотверженный заяц», 1886 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
+
устар. любить саму, отвечать взаимной любовью ◆ Не любилась ему жена, хотя и молодая была баба, красавица, на коей он в третий раз женился, потому, значит, что она лесничему просто прислуживала. Ф. М. Решетников, «Горнозаводские люди», 1863 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Люди рождались, любились, умирали и вновь нарождались… М. Н. Альбов, «На точке», 1888 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
+
безл., разг. о наличии желания, способности любить ◆  — Что ж делать, когда не любится? — отвечала Ступина. — Давайте кого любить! Некого любить: нет людей по сердцу. Н. С. Лесков, «Некуда», 1864 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Люби меня, будем счастливы, пока нам любится и счастливится… Е. П. Ростопчина, «Счастливая женщина», 1851 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Девочки слушали это довольно равнодушно: они любили обоих дядей, как им любилось, не входя в разбор принесённых ими жертв. Н. С. Лесков, «Чающие движения воды», 1867 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
+
Этимология
+
Происходит от глагола любить, далее от праслав. *ljubiti, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. любити (др.-греч. φιλεῖν, ἀγαπᾶν), русск. любить, укр. люби́ти, белор. любíць, болг. лю́бя «люблю», сербохорв. љу́бити, љу̑би̑м, словенск. ljúbiti, чешск. líbit «любить», польск. lubić, lubię, в.-луж. lubić «давать обет», н.-луж. lubiś — то же. От прил. *ľubъ, давшего начало ст.-слав. любъ (ποθεινός); см. лю́бо. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы.  Материал из Википедии]===
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
+
[[Категорія:Слова 2015 року]]
+
[[Категорія:Лю]]
+

Версія за 14:45, 21 листопада 2015

Любитися, -ти, м. 1. устар. Любити один одного, перебувати в любовних відносинах. 2. Про наявність бажання, здатності любити..

Сучасні словники

ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться;недок. 

1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у1 знач.). Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає(Тарас Шевченко, I, 1951, 49); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались (Марко Кропивницький,I, 1958, 128); // розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. — Він любиться з молодицями...я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті...(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); — Любилася я з моїм так, що швидко вже почала сподіватися на вагітність (Юрій Яновський,II, 1958, 105). 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре,любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); // Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Чули заповідь господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (Павло Грабовський, I, 1959, 117); // Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Ми з братом щиро любилися зроду,змалку (Марко Вовчок, I, 1955, 4). 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять Походить від дієслова любити, далі від праслав. * ljubiti, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос., ст.-слов. любити (др.-греч. φιλεῖν, ἀγαπᾶν), рос. любити, укр. любити, біл. любíць, болг. люблячи «люблю», сербохорв. љубіті, љу̑бі̑м, словенська. ljúbiti, чеськ. líbit «любити», польськ. lubić, lubię, ст.-калюж. lubić «давати обітницю», н.-калюж. lubiś - те ж. Від дод. * ľub', дав початок ст.-слов. люб' (ποθεινός); см. любо.

 ]===

===[Люби́тися, блю́ся, бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.

to love each other

.]===

[ http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27108-ljubytysja.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]

===[ люблюсь, любишься; любящийся, несов. (обл.). Быть в любовных отношениях с кем-н. Он с ней любится уже третий год. В других словарях:найдено 2 совпадения

/Словарь Ефремовой/ Любиться несов. 1) устар. Любить друг друга, находиться в любовных отношениях. 2) безл. О наличии желания, способности любить.

/Cловарь Даля/ Любиться любить друг друга; более говор. о любви половой. Любитеся и множитеся. | Быть любиму: что нравится, то и любится. Не взлюбился мне этот человек. Он ... Латинская транскрипкия: [lyubitsya] → Любование любования, мн. нет, ср. (книжн., с оттенком неодобрительности). Действие по глаг. любоваться. Любование природой. Непрестанное любование самим собой. ← Любить люблю, любишь; любящий и (устар.) любящий, несов. 1. кого-что. испытывать любовь (в 1 знач.). Любить социалистическую родину. Любить своих детей. 2. ... РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===

Іноземні словники

===[ любити англійська переклад та визначення "любити", українська-англійська Словник онлайн

Переклад на англійська:

love (Verb ) (verb, noun, adjv ) []

 have a strong affection for
 To have an intense feeling of affection and care towards another person.

be fond of plwiktionary.org fancy (verb, noun, adjv )

like українська-англійська Словник]===

===[ Глагол диал. любить друг друга; (бить в любовних отношениях) любиться (диал.) ЯНДЕКС словари]===

Ілюстрації

[[Зображення