Відмінності між версіями «Гикати»
(→Медіа) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ги]] | [[Категорія:Ги]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки. А Грицько гика та тпрука на все поле... (Панас Мирний, II, 1954, 56). ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, аю, аєш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали(Іван Ле, Мої листи, 1945, 89); Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Мирослав Ірчан, II, 1958, 32); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245). | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| − | + | ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки. А Грицько гика та тпрука на все поле... (Панас Мирний, II, 1954, 56). ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, аю, аєш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали(Іван Ле, Мої листи, 1945, 89); Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Мирослав Ірчан, II, 1958, 32); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245). | |
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник ]=== |
| − | + | ||
| − | ]=== | + | |
| + | ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки. А Грицько гика та тпрука на все поле… (Мирний, II, 1954, 56). | ||
| + | ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали (Ле, Мої листи, 1945, 89); Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Ірчан, II, 1958, 32); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Корн., II, 1955, 245). | ||
| + | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 22: | Рядок 19: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| IgC4vykgZb4}} |
| − | https://www.youtube.com/watch?v=IgC4vykgZb4 | + | [https://www.youtube.com/watch?v=IgC4vykgZb4] |
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | === Чому люди ікають? | + | === Чому люди ікають? === |
| − | + | Установлено, що гикавка виникає за рахунок періодичного скорочення деяких дихальних м’язів, розташованих у грудях і діафрагмі. А от те, яку функцію в організмі вона виконує, науці поки ще точно невідомо. Найчастіше гикавка виникає у відповідь на якесь роздратування шлунка, коли сигнал по блукаючому нерві (вагусу) іде в мозок, а від нього по діафрагмальному нерві (френикусу) направляється до діафрагми, якраз й викликаючи її скорочення, тобто гикавку. | |
| − | + | ||
Як правило, гикавка виникає, якщо людина довго не їла або ж погано пережовувала їжу, а також при вживанні великої кількості рідини. Ще вона може бути наслідком нервового потрясіння або загального переохолодження організму. | Як правило, гикавка виникає, якщо людина довго не їла або ж погано пережовувала їжу, а також при вживанні великої кількості рідини. Ще вона може бути наслідком нервового потрясіння або загального переохолодження організму. | ||
У принципі періодично виникаюча й швидко минаюча гикавка безпечна для організму, але якщо вона стає болісною й людина подовгу не може від неї позбутися, тоді це може бути ознакою серйозного внутрішнього захворювання. | У принципі періодично виникаюча й швидко минаюча гикавка безпечна для організму, але якщо вона стає болісною й людина подовгу не може від неї позбутися, тоді це може бути ознакою серйозного внутрішнього захворювання. | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 12:40, 21 листопада 2015
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки. А Грицько гика та тпрука на все поле... (Панас Мирний, II, 1954, 56). ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, аю, аєш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали(Іван Ле, Мої листи, 1945, 89); Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Мирослав Ірчан, II, 1958, 32); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки. А Грицько гика та тпрука на все поле… (Мирний, II, 1954, 56). ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали (Ле, Мої листи, 1945, 89); Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Ірчан, II, 1958, 32); [Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Корн., II, 1955, 245).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Чому люди ікають?
Установлено, що гикавка виникає за рахунок періодичного скорочення деяких дихальних м’язів, розташованих у грудях і діафрагмі. А от те, яку функцію в організмі вона виконує, науці поки ще точно невідомо. Найчастіше гикавка виникає у відповідь на якесь роздратування шлунка, коли сигнал по блукаючому нерві (вагусу) іде в мозок, а від нього по діафрагмальному нерві (френикусу) направляється до діафрагми, якраз й викликаючи її скорочення, тобто гикавку. Як правило, гикавка виникає, якщо людина довго не їла або ж погано пережовувала їжу, а також при вживанні великої кількості рідини. Ще вона може бути наслідком нервового потрясіння або загального переохолодження організму. У принципі періодично виникаюча й швидко минаюча гикавка безпечна для організму, але якщо вона стає болісною й людина подовгу не може від неї позбутися, тоді це може бути ознакою серйозного внутрішнього захворювання.
