Відмінності між версіями «Иржа»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ир]] | [[Категорія:Ир]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== |
| + | РЖА, і́, ж. | ||
1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Мирний, І, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі(Рильський, III, 1961, 242); Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання.., 11, 1965, 15); * У порівн. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Л. Укр., II, 1951, 227); Каміння ноги подерло нам… Іржею кров на ранах гусла… (Сос., II, 1958, 392); // Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави(Тют., Вир, 1964, 318); // чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіно! Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Фр., VII, 1951, 270);Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 27); // перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Мирний, II, 1954, 106). | 1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Мирний, І, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі(Рильський, III, 1961, 242); Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання.., 11, 1965, 15); * У порівн. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Л. Укр., II, 1951, 227); Каміння ноги подерло нам… Іржею кров на ранах гусла… (Сос., II, 1958, 392); // Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави(Тют., Вир, 1964, 318); // чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіно! Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Фр., VII, 1951, 270);Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 27); // перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Мирний, II, 1954, 106). | ||
Іржа́ їсть (переїда́є, бере́ і т. ін.) що; Бере́ться (вкрива́ється і т. ін.) ірже́ю що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з’їдає (Укр.. присл.., 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Коцюб., III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Перв., Райдуга.., 1960, 42). | Іржа́ їсть (переїда́є, бере́ і т. ін.) що; Бере́ться (вкрива́ється і т. ін.) ірже́ю що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з’їдає (Укр.. присл.., 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Коцюб., III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Перв., Райдуга.., 1960, 42). | ||
| Рядок 8: | Рядок 9: | ||
2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 59). | 2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 59). | ||
3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила… Овес іржа присіла (Фр., X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20-30% і більше (Колг. енц., II, 1956, 748). | 3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила… Овес іржа присіла (Фр., X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20-30% і більше (Колг. енц., II, 1956, 748). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | = | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 27: | Рядок 22: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===Іржа === | ===Іржа === | ||
| − | ==== Причини іржавіння | + | ====Причини іржавіння==== |
Якщо залізо, що містить які-небудь добавки та домішки (наприклад, чавун) знаходиться в контакті з водою, киснем або іншим сильним окиснювачем і / або кислотою, то воно починає іржавіти. Якщо при цьому присутня сіль, наприклад, є контакт з солоною водою, корозія відбувається швидше в результаті електрохімічних реакцій. Чисте залізо стійке до дії чистої води і сухого кисню. Як і в інших металів, наприклад, в алюмінію, щільне оксидне покриття на залізі (шар пасивації) захищає основну масу заліза від подальшого окиснення. Перетворення ж пасивуючого шару оксиду заліза в іржу є результатом комбінованої дії двох агентів, як правило, кисню і води. Іншими руйнуючими чинниками є діоксид сірки та вуглекислий газ у воді. У цих агресивних умовах утворюються різні види гідроксиду заліза. На відміну від оксидів заліза, гідроксиди не захищають основну масу металу. Оскільки гідроксид формується і відшаровується від поверхні, впливу піддається наступний шар заліза, і процес корозії триває до тих пір, поки все залізо не буде знищене, або в системі закінчиться весь кисень, вода, діоксид вуглецю або діоксид сірки. | Якщо залізо, що містить які-небудь добавки та домішки (наприклад, чавун) знаходиться в контакті з водою, киснем або іншим сильним окиснювачем і / або кислотою, то воно починає іржавіти. Якщо при цьому присутня сіль, наприклад, є контакт з солоною водою, корозія відбувається швидше в результаті електрохімічних реакцій. Чисте залізо стійке до дії чистої води і сухого кисню. Як і в інших металів, наприклад, в алюмінію, щільне оксидне покриття на залізі (шар пасивації) захищає основну масу заліза від подальшого окиснення. Перетворення ж пасивуючого шару оксиду заліза в іржу є результатом комбінованої дії двох агентів, як правило, кисню і води. Іншими руйнуючими чинниками є діоксид сірки та вуглекислий газ у воді. У цих агресивних умовах утворюються різні види гідроксиду заліза. На відміну від оксидів заліза, гідроксиди не захищають основну масу металу. Оскільки гідроксид формується і відшаровується від поверхні, впливу піддається наступний шар заліза, і процес корозії триває до тих пір, поки все залізо не буде знищене, або в системі закінчиться весь кисень, вода, діоксид вуглецю або діоксид сірки. | ||
| − | + | ||
| − | ===[ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B6%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%B6%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 12:24, 21 листопада 2015
Иржа, -жі, ж. = Ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РЖА, і́, ж. 1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Мирний, І, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі(Рильський, III, 1961, 242); Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання.., 11, 1965, 15); * У порівн. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Л. Укр., II, 1951, 227); Каміння ноги подерло нам… Іржею кров на ранах гусла… (Сос., II, 1958, 392); // Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави(Тют., Вир, 1964, 318); // чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіно! Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Фр., VII, 1951, 270);Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 27); // перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Мирний, II, 1954, 106). Іржа́ їсть (переїда́є, бере́ і т. ін.) що; Бере́ться (вкрива́ється і т. ін.) ірже́ю що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з’їдає (Укр.. присл.., 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Коцюб., III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Перв., Райдуга.., 1960, 42). ◊ Ї́сти (гри́зти, точи́ти) кого, як (мов, на́че і т. ін.) іржа́ заліз́о: а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Вовчок, І, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся? — Супруненко? — угадала Пріська. — І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка мулила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Коцюб., І, 1955, 89). 2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 59). 3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила… Овес іржа присіла (Фр., X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20-30% і більше (Колг. енц., II, 1956, 748).
=
Ілюстрації
|
|
|
Цікаві факти
Іржа
Причини іржавіння
Якщо залізо, що містить які-небудь добавки та домішки (наприклад, чавун) знаходиться в контакті з водою, киснем або іншим сильним окиснювачем і / або кислотою, то воно починає іржавіти. Якщо при цьому присутня сіль, наприклад, є контакт з солоною водою, корозія відбувається швидше в результаті електрохімічних реакцій. Чисте залізо стійке до дії чистої води і сухого кисню. Як і в інших металів, наприклад, в алюмінію, щільне оксидне покриття на залізі (шар пасивації) захищає основну масу заліза від подальшого окиснення. Перетворення ж пасивуючого шару оксиду заліза в іржу є результатом комбінованої дії двох агентів, як правило, кисню і води. Іншими руйнуючими чинниками є діоксид сірки та вуглекислий газ у воді. У цих агресивних умовах утворюються різні види гідроксиду заліза. На відміну від оксидів заліза, гідроксиди не захищають основну масу металу. Оскільки гідроксид формується і відшаровується від поверхні, впливу піддається наступний шар заліза, і процес корозії триває до тих пір, поки все залізо не буде знищене, або в системі закінчиться весь кисень, вода, діоксид вуглецю або діоксид сірки.
