Відмінності між версіями «Тім’я»
(→Яка ж роль тім’ячка?) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ті]] | [[Категорія:Ті]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ТІ́М'Я, род. тім'я і тімені, сер. | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| + | |||
| + | ТІ́М'Я, род. тім'я і тімені, сер. | ||
1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, — такі високі…(Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 516); Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86); Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 69); | 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, — такі високі…(Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 516); Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86); Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 69); | ||
// розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); | // розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); | ||
// Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. Розігнався з дуба крук Та кота по тім'ю стук! (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 8); На голові Чива, над дзьобом, на тім'ї кілька пір'їнок стирчали чубчиком (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 76); На тім'ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (Бджоли, 1955, 26); | // Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. Розігнався з дуба крук Та кота по тім'ю стук! (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 8); На голові Чива, над дзьобом, на тім'ї кілька пір'їнок стирчали чубчиком (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 76); На тім'ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (Бджоли, 1955, 26); | ||
// розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Тарас Шевченко, I, 1963, 256); А мату з Турном я з'єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім'я дур пущі) (Іван Котляревський, I, 1952, 177). | // розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Тарас Шевченко, I, 1963, 256); А мату з Турном я з'єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім'я дур пущі) (Іван Котляревський, I, 1952, 177). | ||
| − | Тім'я не заросло: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м'яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. | + | |
| + | Тім'я не заросло: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м'яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. | ||
♦ Битий у тім'я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища. Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. — А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім'я битий? — обурюється тітка Ликерія (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); Не в тім'я битий див. битий; По тім'я — дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я (Юрій Яновський, II, 1954, 9). | ♦ Битий у тім'я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища. Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. — А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім'я битий? — обурюється тітка Ликерія (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); Не в тім'я битий див. битий; По тім'я — дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я (Юрій Яновський, II, 1954, 9). | ||
2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Іван Легко йшов угору крутим плаєм,.. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім'я гори (Петро Колесник, Терен.., 1959, 294). | 2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Іван Легко йшов угору крутим плаєм,.. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім'я гори (Петро Колесник, Терен.., 1959, 294). | ||
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | |
| − | + | ТІ́М’Я, род. ті́м’я і ті́мені, с. | |
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник ТІ́М’Я, род. ті́м’я і ті́мені, с. | + | |
1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім’ям неба досягає, — такі високі… (Барв., Опов.., 1902, 516); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86); Нічим нібито непримітний хлоп’як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім’ї…(Гончар, Таврія, 1952, 69); // розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім’я [Миколи]ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Н.-Лев., II, 1956, 252); // Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. Розігнався з дуба крук Та кота по тім’ю стук! (Біл., Пташ. голоси, 1956, 8); На голові Чива, над дзьобом, на тім’ї кілька пір’їнок стирчали чубчиком (Коп., Як вони.., 1948, 76); На тім’ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (Бджоли, 1955, 26); // розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім’я розбити??! (Шевч., І, 1963, 256); Амату з Турном я з’єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім’я дур пущу (Котл., І, 1952, 177). | 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім’ям неба досягає, — такі високі… (Барв., Опов.., 1902, 516); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86); Нічим нібито непримітний хлоп’як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім’ї…(Гончар, Таврія, 1952, 69); // розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім’я [Миколи]ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Н.-Лев., II, 1956, 252); // Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. Розігнався з дуба крук Та кота по тім’ю стук! (Біл., Пташ. голоси, 1956, 8); На голові Чива, над дзьобом, на тім’ї кілька пір’їнок стирчали чубчиком (Коп., Як вони.., 1948, 76); На тім’ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (Бджоли, 1955, 26); // розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім’я розбити??! (Шевч., І, 1963, 256); Амату з Турном я з’єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім’я дур пущу (Котл., І, 1952, 177). | ||
Ті́м’я не заросло́: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м’яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. | Ті́м’я не заросло́: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м’яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. | ||
◊ Би́тий у ті́м’я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища.Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім’я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Козл., Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. — А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім’я битий? — обурюється тітка Ликерія (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); Не в ті́м’я би́тий див.би́тий; По ті́м’я — дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім’я (Ю. Янов., II, 1954, 9). | ◊ Би́тий у ті́м’я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища.Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім’я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Козл., Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. — А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім’я битий? — обурюється тітка Ликерія (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); Не в ті́м’я би́тий див.би́тий; По ті́м’я — дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім’я (Ю. Янов., II, 1954, 9). | ||
2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім’я другої гори (Н.-Лев., II, 1956, 389); Іван легко йшов угору крутим плаєм,.. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім’я гори (Кол., Терен.., 1959, 294). | 2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім’я другої гори (Н.-Лев., II, 1956, 389); Іван легко йшов угору крутим плаєм,.. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім’я гори (Кол., Терен.., 1959, 294). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 34: | Рядок 30: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
=== Яка ж роль тім’ячка?=== | === Яка ж роль тім’ячка?=== | ||
| − | + | Яка ж роль тім’ячка? | |
Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми. | Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми. | ||
Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів: | Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів: | ||
Поточна версія на 12:12, 21 листопада 2015
Тім’я, -м’я, с. Темя. Тім’я не заросло. Ном. № 8567. Ум. Тім’ячко. Грин. II. 24.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТІ́М'Я, род. тім'я і тімені, сер. 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, — такі високі…(Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 516); Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86); Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 69); // розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); // Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. Розігнався з дуба крук Та кота по тім'ю стук! (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 8); На голові Чива, над дзьобом, на тім'ї кілька пір'їнок стирчали чубчиком (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 76); На тім'ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (Бджоли, 1955, 26); // розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Тарас Шевченко, I, 1963, 256); А мату з Турном я з'єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім'я дур пущі) (Іван Котляревський, I, 1952, 177).
Тім'я не заросло: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м'яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. ♦ Битий у тім'я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища. Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. — А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім'я битий? — обурюється тітка Ликерія (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); Не в тім'я битий див. битий; По тім'я — дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я (Юрій Яновський, II, 1954, 9). 2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); Іван Легко йшов угору крутим плаєм,.. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім'я гори (Петро Колесник, Терен.., 1959, 294).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТІ́М’Я, род. ті́м’я і ті́мені, с. 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім’ям неба досягає, — такі високі… (Барв., Опов.., 1902, 516); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86); Нічим нібито непримітний хлоп’як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім’ї…(Гончар, Таврія, 1952, 69); // розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім’я [Миколи]ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Н.-Лев., II, 1956, 252); // Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. Розігнався з дуба крук Та кота по тім’ю стук! (Біл., Пташ. голоси, 1956, 8); На голові Чива, над дзьобом, на тім’ї кілька пір’їнок стирчали чубчиком (Коп., Як вони.., 1948, 76); На тім’ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (Бджоли, 1955, 26); // розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім’я розбити??! (Шевч., І, 1963, 256); Амату з Турном я з’єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім’я дур пущу (Котл., І, 1952, 177). Ті́м’я не заросло́: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м’яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. ◊ Би́тий у ті́м’я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища.Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім’я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Козл., Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. — А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім’я битий? — обурюється тітка Ликерія (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); Не в ті́м’я би́тий див.би́тий; По ті́м’я — дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім’я (Ю. Янов., II, 1954, 9). 2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім’я другої гори (Н.-Лев., II, 1956, 389); Іван легко йшов угору крутим плаєм,.. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім’я гори (Кол., Терен.., 1959, 294).
Ілюстрації
|
|
|
Цікаві факти
Яка ж роль тім’ячка?
Яка ж роль тім’ячка? Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми. Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів: Після народження розміри тім’ячка не зменшуються, а часом й збільшуються – це не є одразу ознакою хвороби. Через швидкий розвиток головного мозку розміри великого тім'ячка можуть збільшитися протягом перших місяців життя малюка. Варто також знати, що вплив на закриття тім’ячка кальцію і вітаміну D виправдане у випадку, якщо у малюка недолік цих елементів в організмі. Не переживайте, коли педіатр промацує велике тім’ячко , чи ви гладите його, це не завдає жодної шкоди дитині, адже тім’ячко міцніше ніж Вам здається. Характеристики великого тім'ячка (його розміри, напруга, пульсація) для лiкаря це важлива інформація, яка дає інформацію про стан нервової системи малюка. Через тім’ячко за допомогою ультразвуку на ранніх стадіях можна визначити проблеми з формуванням мозкових структур, різні пухлини, наслідки травм та ін. За закриттям тім’ячка потрібно спостерігати, лікар повинен обстежити його стан та проаналізувати розміри і зовнішні характеристики з індивідуальними параметрами дитини: віком та загальним розвитком малюка.
