Відмінності між версіями «Заспівати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Академічний тлумачний словник (1970-1980) | Академічний тлумачний словник (1970-1980) | ||
| − | ЗАСПІВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПІВАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. | + | '''ЗАСПІВУВАТИ, ую, уєш, недок.,''' '''ЗАСПІВАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.''' |
| − | 1. Починати співати (про людей). | + | '''1.''' Починати співати (про людей). |
Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро...» (Яків Баш, П'єси, 1958, 89); | Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро...» (Яків Баш, П'єси, 1958, 89); | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Юрій Яновський, I, 1954, 73); | Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Юрій Яновський, I, 1954, 73); | ||
| − | // тільки док. | + | '''//''' тільки док. |
Заговорити співучим голосом. Хаєцький.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: | Заговорити співучим голосом. Хаєцький.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: | ||
— Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Олесь Гончар, III, 1959, 102); | — Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Олесь Гончар, III, 1959, 102); | ||
| − | // тільки док., перен. | + | '''//''' тільки док., перен. |
Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Завтра знов сонце загляне в віконце, | Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Завтра знов сонце загляне в віконце, | ||
І збуджене серце моє заспіва (Леся Українка, I, 1951, 157). | І збуджене серце моє заспіва (Леся Українка, I, 1951, 157). | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
— Діждешся, Саво, і ти своєї слави... Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 266). | — Діждешся, Саво, і ти своєї слави... Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 266). | ||
| − | 2. Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів). | + | '''2.''' Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів). |
Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Степан Васильченко, III, 1960, 148); | Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Степан Васильченко, III, 1960, 148); | ||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов'ї (Володимир Сосюра, II, 1958, 218). | Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов'ї (Володимир Сосюра, II, 1958, 218). | ||
| − | 3. перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти). | + | '''3.''' перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти). |
За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46); | За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46); | ||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 147); | Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 147); | ||
| − | // Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети). | + | '''//''' Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети). |
Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір'я (Олесь Гончар, III, 1959, 319); | Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір'я (Олесь Гончар, III, 1959, 319); | ||
В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 176). | В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 176). | ||
| − | 4. тільки док. Виконати, проспівати пісню. | + | '''4.''' тільки док. Виконати, проспівати пісню. |
[Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Марко Кропивницький, I, 1958, 61); | [Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Марко Кропивницький, I, 1958, 61); | ||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
— Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Олександр Довженко, I, 1958, 209). | — Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Олександр Довженко, I, 1958, 209). | ||
| − | 5. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.). | + | '''5'''. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.). |
Рибалки взяли весла. Зоря заспівує. Мороз і Крим підтягують (Олександр Корнійчук, II, 1955, 216); | Рибалки взяли весла. Зоря заспівує. Мороз і Крим підтягують (Олександр Корнійчук, II, 1955, 216); | ||
Версія за 11:05, 21 листопада 2015
Заспівати. См. Заспівувати.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗАСПІВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПІВАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.
1. Починати співати (про людей).
Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро...» (Яків Баш, П'єси, 1958, 89);
Отакий-то Перебендя, Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне (Тарас Шевченко, I, 1963, 54);
Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Юрій Яновський, I, 1954, 73);
// тільки док.
Заговорити співучим голосом. Хаєцький.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: — Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Олесь Гончар, III, 1959, 102);
// тільки док., перен.
Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Завтра знов сонце загляне в віконце, І збуджене серце моє заспіва (Леся Українка, I, 1951, 157).
♦ Що (якої, не тієї і т. ін.) заспівати — що сказати, як повестися за певних обставин.
Що ж тепер заспівають Яків, Настя, коли до їх дійде про се чутка? (Панас Мирний, IV, 1955, 64);
— От побачу, якої ти заспіваєш, коли опинишся у нас в штаті (Натан Рибак, Час, 1960, 428);
— Діждешся, Саво, і ти своєї слави... Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 266).
2. Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів).
Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Степан Васильченко, III, 1960, 148);
Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом, заспівав над нивою жайворонок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112);
Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов'ї (Володимир Сосюра, II, 1958, 218).
3. перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти).
За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46);
Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 147);
// Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети).
Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір'я (Олесь Гончар, III, 1959, 319);
В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 176).
4. тільки док. Виконати, проспівати пісню.
[Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Марко Кропивницький, I, 1958, 61);
— Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Олександр Довженко, I, 1958, 209).
5. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.).
Рибалки взяли весла. Зоря заспівує. Мороз і Крим підтягують (Олександр Корнійчук, II, 1955, 216);
Заспівував Брат, і єднались в приспіві.. Гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Леонід Первомайський, II, 1958, 396).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 324.
Ілюстрації
|
|
|
|
