Відмінності між версіями «Ремінець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 19 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
РЕМІНЕ́ЦЬ, нця, чол.
+
[http://sum.in.ua/s/reminecj РЕМІНЕ́ЦЬ,] нця, чол.
 
1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що еліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Лесь Мартович, Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 87); Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171).
 
1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що еліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Лесь Мартович, Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 87); Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171).
 
2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.
 
2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 501.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 501.
  
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
+
'''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.'''
  
 
ремінець-нця́, ч.
 
ремінець-нця́, ч.
 
1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.).
 
1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.).
 
2) тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.
 
2) тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:РЕМІНЕЦЬ8.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:РЕМІНЕЦЬ8_c.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:РЕМІНЕЦЬ_8M.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
Рядок 33: Рядок 36:
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 +
 +
[http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) 1.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
[http://Великий%20тлумачний%20словник%20сучасної%20української%20мови. 2.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.]

Поточна версія на 10:22, 21 листопада 2015

Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980) РЕМІНЕ́ЦЬ, нця, чол. 1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що еліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Лесь Мартович, Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 87); Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171). 2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 501.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

ремінець-нця́, ч. 1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). 2) тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.

Ілюстрації

РЕМІНЕЦЬ8.jpg РЕМІНЕЦЬ8 c.jpg РЕМІНЕЦЬ 8M.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

1.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.