Відмінності між версіями «Різка»
(1) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''Словник української мови: в 11 тт.''' | '''Словник української мови: в 11 тт.''' | ||
| − | РІ́ЗКА, и, ж. | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/різка РІ́ЗКА], и, ж. |
1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Ков., Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв’язаних прутиків, якими карають кого-небудь. — От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! — скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Л. Укр., III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками… (Щог., Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. — Ще в бурсі було сяк-так — вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28). | 1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Ков., Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв’язаних прутиків, якими карають кого-небудь. — От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! — скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Л. Укр., III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками… (Щог., Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. — Ще в бурсі було сяк-так — вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28). | ||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| − | РІЗКА, и, жін. | + | [http://sum.in.ua/s/rizka РІЗКА], и, жін. |
1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Олесь Донченко, III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 120); | 1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Олесь Донченко, III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 120); | ||
// Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь. — От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! — скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Леся Українка, III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 479); | // Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь. — От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! — скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Леся Українка, III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 479); | ||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різка.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різка9_J8.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різка4.jpg |x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/rizkaАкадемічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980).%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%208,%201977.%20—%20Стор.%20564. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 564.] | + | [http://sum.in.ua/s/rizkaАкадемічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980).%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%208,%201977.%20—%20Стор.%20564. 1.Академічний тлумачний словник (1970—1980). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 564.] |
| − | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 564. | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/різкаСловник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.%20—%20Т.%207.%20—%20С.%20564. 2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 564.] |
| − | Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. | + | [http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/7541/різкаОрфоепічний%20словник%20української%20мови.%20-%20«Перун».%202008. 3.Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.] |
| − | Орфографічний словник української мови. 2005. | + | [http://orfograf_ukr.academic.ru/147618/різкаОрфографічний%20словник%20української%20мови.%202005. 4.Орфографічний словник української мови. 2005.] |
| − | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | + | 5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. |
| − | Словник синонімів української мови. 2014. | + | [http://synonyms_uk.enacademic.com/6607Словник%20синонімів%20української%20мови.%202014. 6.Словник синонімів української мови. 2014.] |
Поточна версія на 09:18, 21 листопада 2015
Різка, -ки, ж. 1) Вѣтка тонкая, прутъ. Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. МУЕ. III. 115. Ой різко, різко гільчаста О. 1862. IV. 26. 2) Розга. Битому і різку покажи, то він боїться. Ном. № 5801. 3) Сѣчка, рубленная солома для скота. 4) Мѣра земли: 2 1/2 морга. Валт. у. 5) Раст. Najas major АН. ЗЮЗО. І. 129. 6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. Шух. І. 13. 7) мн. Родъ игры. Ив. 36. Ум. Різочка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт.
РІ́ЗКА, и, ж.
1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Ков., Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв’язаних прутиків, якими карають кого-небудь. — От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! — скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Л. Укр., III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками… (Щог., Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. — Ще в бурсі було сяк-так — вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28).
Дава́ти (да́ти, вси́пати) рі́зок — бити, карати кого-небудь. Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (Н.-Лев., II, 1956, 253).
2. Дрібно порізана, посічена солома для годівлі худоби; січка. Різка грубих кормів у запареному вигляді в суміші з іншими кормами охоче поїдається тваринами (Соц. твар., 1, 1956, 40).
3. Пристрій або інструмент для різання чого-небудь. — Говори, говори! Я так люблю тебе… слухати! — Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, — на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, мийками, різками, дробарками, запарниками… (Вол., Місячне срібло, 1961, 247); Він уявив собі нову ферму. Ось з бункера транспортером подається в різку корм, потім іде в запарні котли (Веч. Київ, 10.І 1961, 1).
4. заст., розм. Міра землі, що дорівнювала 2,5 морга.
Орфоепічний словник української мови
різка — [р’і/зка] зкие, д. і м. з ц і, мн. зки/, зо/к дв і р і/зкие.
Орфографічний словник української мови
різка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири різки.
Український тлумачний словник
3різка — и, ж. 1) Зрізаний з якого небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. || Один або кілька зв язаних прутиків, якими карають кого небудь. || перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. Давати різок.
Словник синонімів української мови
різка — (зрізана / поламана тонка, гнучка гілка), прут, хмизина, хворостина, дубець; лозина, лоза (зі стебла лози); хлист (для верхової їзди, дресування звірів тощо).
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РІЗКА, и, жін. 1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Олесь Донченко, III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь. — От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! — скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Леся Українка, III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. — Ще в бурсі було сяк-так — вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 28).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
3.Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
4.Орфографічний словник української мови. 2005.
5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
