Відмінності між версіями «Овощ»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Овощ, -щу, ''' | + | '''Овощ, -щу, ''' |
[[Категорія:Ов]] | [[Категорія:Ов]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | == | + | ===Словник Грінченка=== |
| − | + | ''Плодъ. ''Принесіть же овощ, достойний покаяння. ''Єв. М. III. 8. | |
| − | + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | |
| − | + | О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, чол. і рідко і, жін. | |
| − | + | 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В теплицях вирощують овочі.. і підготовляють розсаду для парників та утепленого ґрунту (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 9); Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили (Олександр Довженко, I, 1958, 437); Істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч — чи то огірок, чи то морква (Олесь Донченко, III, 1956, 68). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | 2. тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. Ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду (Іван Франко, VI, 1951, 23); І той садок, де в травні він деревам Від гусені обороняв листки, Під овочами в пурпурі жовтневім К землі янтарні склонює гілки (Максим Рильський, II, 1960, 71). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | 3. чол. і жін., збірн. М'які плоди будь-яких рослин. Кожному овочеві свій час (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 104); Родючий баштан жовтіє динями, .. зеленіє кавунами і усяким овощем (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Ісаакій і справді був схожий на пастернак, на цю довгу та трохи кострубату огородню овоч (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371); На возах була всяка всячина..: тут було.. зерно..; тут була овощ огородня, садова й польова (Панас Мирний, I, 1954, 318); Там спустився злий дух, — і збіжжя вигоріло, мов від вогню, овоч на деревах почорнів, трави пожовкли (Леся Українка, III, 1952, 549); * Образно. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля: Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211). | ||
| + | ♦ Заказаний овоч — про щось привабливе, але заказане, недозволено. З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодший!) (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 317). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 612. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Овощь1.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:Овощь2.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:Овощь3.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:Овощь4.jpg|міні]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 21:43, 20 листопада 2015
Овощ, -щу,
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Грінченка
Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. М. III. 8.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
О́ВОЧ, заст. О́ВОЩ, у, чол. і рідко і, жін. 1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В теплицях вирощують овочі.. і підготовляють розсаду для парників та утепленого ґрунту (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 9); Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили (Олександр Довженко, I, 1958, 437); Істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч — чи то огірок, чи то морква (Олесь Донченко, III, 1956, 68).
2. тільки ч., перев. мн., рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. Ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду (Іван Франко, VI, 1951, 23); І той садок, де в травні він деревам Від гусені обороняв листки, Під овочами в пурпурі жовтневім К землі янтарні склонює гілки (Максим Рильський, II, 1960, 71).
3. чол. і жін., збірн. М'які плоди будь-яких рослин. Кожному овочеві свій час (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 104); Родючий баштан жовтіє динями, .. зеленіє кавунами і усяким овощем (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Ісаакій і справді був схожий на пастернак, на цю довгу та трохи кострубату огородню овоч (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371); На возах була всяка всячина..: тут було.. зерно..; тут була овощ огородня, садова й польова (Панас Мирний, I, 1954, 318); Там спустився злий дух, — і збіжжя вигоріло, мов від вогню, овоч на деревах почорнів, трави пожовкли (Леся Українка, III, 1952, 549); * Образно. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля: Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211). ♦ Заказаний овоч — про щось привабливе, але заказане, недозволено. З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодший!) (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 317). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 612.
Ілюстрації
