Відмінності між версіями «Ольха»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
===Словник Грінченка===
 +
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. вільшка. Волч. у.
 +
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
 +
ВІ́ЛЬХА, и, жін. Листяне вологолюбне дерево або кущ родини березових. Верхи вільх та верб у лузі горіли червоним світлом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342); В понижених місцях балок росте окремими групами чорна, або клейка, вільха (Парк Олександрія.., 1949, 87).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 675.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
[[Файл:Ольха1.jpg|міні]]
|- valign="top"
+
[[Файл:Ольха2.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
==Медіа==
+
  
==Див. також==
 
 
==Джерела та література==
 
 
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 21:52, 20 листопада 2015

Ольха, -хи, ж. = Вільха.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. вільшка. Волч. у.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІ́ЛЬХА, и, жін. Листяне вологолюбне дерево або кущ родини березових. Верхи вільх та верб у лузі горіли червоним світлом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342); В понижених місцях балок росте окремими групами чорна, або клейка, вільха (Парк Олександрія.., 1949, 87). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 675.

Ілюстрації

Ольха1.jpg
Ольха2.jpg