Відмінності між версіями «Оздоба»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 651. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 651. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Файл:Оздоба1.jpg|міні]] | |
| − | + | [[Файл:Оздоба2.jpg|міні]] | |
| − | + | [[Файл:Оздоба3.jpg|міні]] | |
| − | + | [[Файл:Оздоба4.jpg|міні]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 20:15, 20 листопада 2015
Оздоба
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Грінченка
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЗДО́БА, и, жін. 1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Леся Українка, I, 1951, 97); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Вигідні й зручні меблі, раціональні і з смаком дібрані оздоби на стінах (Юрій Смолич, I, 1958, 62); * Образно. У лісі Левко притримує коні, але і від їхньої ходи чутливі дерева обтрушують крихку сріблясту оздобу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 76); // перев. мн. Ювелірні вироби. Видобула [Софія] всі свої оздоби, які зостались їй від колишніх розкошів, вибрала з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Леся Українка, III, 1952, 540); Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 91); Жони, які стояли позад княгині, одягнені були простіше, але достойно, на них не було пишних золотих чи срібних оздоб (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); // рідко. Убрання, шати, наряд. Раби з кокардою на лобі! Лакеї в золотій оздобі... (Тарас Шевченко, II, 1963, 352); // Будь-яке художнє оформлення чого-небудь (архітектурні прикраси, розпис, різьба, вишивка і т. ін.). Українські й російські селяни-у мільці збудували поміщикові диво-замок з гостроверхими вежами й хитромудрими оздобами (Наука і життя, 4, 1966, 40).
2. чого, перен. Той (те), хто (що) є гордістю, окрасою чого-небудь. Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього, як на головну оздобу закладу (Іван Франко, III, 1950, 29); Критик [І. Франко] переконаний в тому, що ім'я Щедріна назавжди залишиться однією з найблискучіших оздоб російської літератури і що вплив його за межами Росії буде все більше ширитись (Радянське літературознавство, 3, 1957, 43).
3. Дія за значенням оздобити, оздоблювати і оздобляти. [Жура:] Вона допомагала йому будувати [собор] і сама зробила багато чудових статуй для оздоби стін (Іван Кочерга, II, 1956, 98); Багатовікові традиції та досвід поколінь дозволили майстрам [Гуцульщини] виробити багато способів художньої оздоби шкіряних виробів (Народна творчість та етнографія, 12, 1966, 66). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 651.
Ілюстрації
