Відмінності між версіями «Звук»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970-1980) | ||
| + | |||
| + | ЗВУК, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. род. у. Слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху. | ||
| + | Приходжу, чую здалека: дрень-дрень... стук молотів... За звуком тим ступаю (Іван Франко, XIII, 1954, 64); | ||
| + | |||
| + | Хвилину постояв Андрій: розглядався, слухав, ловив найменший звук, виміряв у темряві віддаль од себе до | ||
| + | обозу (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 47); | ||
| + | |||
| + | Вуха поступово звикали до шуму порогів, а більше жодних звуків у степу не було (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 196); | ||
| + | |||
| + | // Спів, музика. З глибоких долин чути звук пастушого ріжка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 311); | ||
| + | |||
| + | Ніч, місяць, верби, шелестіння, Обійми рук і щастя мук, І в невимовному горінні Жагучий солов'їний звук (Максим Рильський, I, 1960, 136); | ||
| + | |||
| + | Звуки народних оркестрів порушували ранкову тишу (Радянська Україна, 3.I 1948, 3); | ||
| + | |||
| + | // перев. мн. Мелодія. У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грав радіола. Линуть звуки танго (Захар Мороз, П'єси, 1959, 311); | ||
| + | |||
| + | Під звуки «Марсельєзи» було піднято червоний прапор на щоглі повсталого «Потьомкіна» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 34). | ||
| + | |||
| + | 2. род. у, фіз. Поширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні коливання. | ||
| + | |||
| + | Звук у наш час — чудовий засіб проведення багатьох наукових досліджень, він широко застосовується і в техніці (Наука і життя, 10, 1962, 40); | ||
| + | |||
| + | — Ну, а коли ти вже прилетиш до нас, Петрику, на своєму? На тому, що швидше звуку? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 8). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | 3. род. а, муз. Тон певної висоти і сили (на відміну від шуму). | ||
| + | |||
| + | Музичний звук відкриває безмежний простір для утворення не лише красивих звукових форм, але й наповнювання їх змістом живої | ||
| + | творчої душі художника (Історія української музики, 1922, 23); | ||
| + | |||
| + | Він почав оповідати другий свій сон. Він був ніби в концерті. Се була музика нових поколінь, | ||
| + | нечувані комбінації звуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387). | ||
| + | |||
| + | 4. род. а, лінгв. Членороздільний елемент людської мови, утворюваний за допомогою органів мовлення. | ||
| + | |||
| + | Найдужче мучився [панотець] звуком «и», бо ані тни не міг вимовити його на кінці слова (Лесь Мартович, Тв., 1954, 255); | ||
| + | |||
| + | Складотворчий звук; Голосні звуки. | ||
| + | |||
| + | ♦ Ні звуку — абсолютне мовчання, глибока тиша. — Коли цей айн-цвай повертатиметься, покладіть.. тільки щоб ні звуку. — Буде виконано (Олесь Гончар, III, 1959, 258); На кораблях — ні поруху, ні звуку. Матроси стоять на юті, мов статуї (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 21); Пустий (порожній) звук — те, що позбавлене будь-якого значення, ваги. — В цій кривавій боротьбі, Папо, з поступом наук Ти пустий сьогодні звук!.. (Іван Франко, XIII, 1954, 398). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:12, 20 листопада 2015
Звук, -ка, м. = Гук.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗВУК, чол.
1. род. у. Слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху.
Приходжу, чую здалека: дрень-дрень... стук молотів... За звуком тим ступаю (Іван Франко, XIII, 1954, 64);
Хвилину постояв Андрій: розглядався, слухав, ловив найменший звук, виміряв у темряві віддаль од себе до обозу (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 47);
Вуха поступово звикали до шуму порогів, а більше жодних звуків у степу не було (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 196);
// Спів, музика. З глибоких долин чути звук пастушого ріжка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 311); Ніч, місяць, верби, шелестіння, Обійми рук і щастя мук, І в невимовному горінні Жагучий солов'їний звук (Максим Рильський, I, 1960, 136);
Звуки народних оркестрів порушували ранкову тишу (Радянська Україна, 3.I 1948, 3);
// перев. мн. Мелодія. У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грав радіола. Линуть звуки танго (Захар Мороз, П'єси, 1959, 311);
Під звуки «Марсельєзи» було піднято червоний прапор на щоглі повсталого «Потьомкіна» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 34).
2. род. у, фіз. Поширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні коливання.
Звук у наш час — чудовий засіб проведення багатьох наукових досліджень, він широко застосовується і в техніці (Наука і життя, 10, 1962, 40);
— Ну, а коли ти вже прилетиш до нас, Петрику, на своєму? На тому, що швидше звуку? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 8).
3. род. а, муз. Тон певної висоти і сили (на відміну від шуму).
Музичний звук відкриває безмежний простір для утворення не лише красивих звукових форм, але й наповнювання їх змістом живої творчої душі художника (Історія української музики, 1922, 23);
Він почав оповідати другий свій сон. Він був ніби в концерті. Се була музика нових поколінь, нечувані комбінації звуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387).
4. род. а, лінгв. Членороздільний елемент людської мови, утворюваний за допомогою органів мовлення.
Найдужче мучився [панотець] звуком «и», бо ані тни не міг вимовити його на кінці слова (Лесь Мартович, Тв., 1954, 255);
Складотворчий звук; Голосні звуки.
♦ Ні звуку — абсолютне мовчання, глибока тиша. — Коли цей айн-цвай повертатиметься, покладіть.. тільки щоб ні звуку. — Буде виконано (Олесь Гончар, III, 1959, 258); На кораблях — ні поруху, ні звуку. Матроси стоять на юті, мов статуї (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 21); Пустий (порожній) звук — те, що позбавлене будь-якого значення, ваги. — В цій кривавій боротьбі, Папо, з поступом наук Ти пустий сьогодні звук!.. (Іван Франко, XIII, 1954, 398).
Ілюстрації
|
|
|
|
