Відмінності між версіями «Казань»
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− |
Поточна версія на 12:50, 20 листопада 2015
Казань, -ні, ж.
Зміст
«Словарь української мови»
Казань, -ні, ж. Слово, рѣчь, проповѣдь.
Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Котл. Ен. II. 38. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. О. 1862. І. 71.
Сучасні словники
Каза́нь (рос. Казань, тат. Казан ,Qazan) — місто в Російській Федерації, столиця Республіки Татарстан. Розташоване на ріці Волга. Має декілька університетів. Населення — 1,110 млн жителів (2005).
КАЗАНЬ, і, жін., церк., рідко. Те саме, що казання.
[Кармелюк:] Паноче, будете казати свою казань у церкві, а в цьому монастирі ігуменя (Степан Васильченко, III, 1960, 185).
Казань кажу, кажеш, недок., перех. і без додатка.
1) Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). || Розповідати що-небудь. || 3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають.
••
До слова кажучи у знач. вставн. сл. — до речі, у зв'язку зі сказаним.
Правду кажучи у знач. вставн. сл. — уживається на потвердження правдивості сказаного; по суті.
Як {то} кажуть у знач. вставн. сл. — як прийнято говорити.
Нічого й казати — не можна заперечувати.
Що й казати — само собою розуміється; звісно.
Що не кажи (не кажіть) — безперечно; звичайно.
2) Наказувати комусь робити що-небудь.
3) перен. Свідчити про що-небудь.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 568.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 70. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с.
- [Вікіпедія Казань]