Відмінності між версіями «Блиск»

Поточна версія на 21:09, 19 листопада 2015

Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіев. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б’є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЛИСК, у, ч. 1. Яскраве сяяння, світіння. Тихий ранковий блиск освітив печеру (Н.-Лев., III, 1956, 293); Наші очі однаково пили блиск сонця і моря — із нас було сього доволі (Коцюб., II, 1955, 299); Сніг переливався блиском ісліпив очі (Коп., Вибр., 1953, 308); // Яскравий спалах чого-небудь. Ну і пішов я ланами, там ешелони, сніги… Блиски гарматні над нами (Сос., І, 1957, 82);

• Образно. І знову блиски полум’яні В очах дівочих мерехтять (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16); * У порівн. Швидкий, як блиск грози, Григорій.. б’є вперед штиком (Бажан, І, 1946, 151).

До бли́ску чи́стити (натира́ти і т. ін.) — дуже добре чистити, натирати і т. ін. Люди підмітали в дворах, ..лагодили паркани, до блиску витирали вікна (Гур., Наша молодість, 1949, 332). 2. тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота. Нічого не щадила [мати] для блиску й краси своєї дочки (Кобр., Вибр., 1954, 90); Особливого блиску феодальна Грузія досягла за цариці Тамари(Іст. СРСР, І, 1956, 69). 3. тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. Красою слова, блиском уяви — він оглушив Марту, скорив, водив за собою (Коцюб., II, 1955, 294); Талант [К. П. Брюллова] відрізнявся такою яскравістю, блиском, що одразу був зрозумілий кожному (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 322). 4. Складова частина назв деяких мінералів. Мідний блиск; Свинцевий блиск; Молібденовий блиск. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 199. Блиск, ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна…. в золотім колосю, така — аж блиск од неї б’є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 74.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

БЛИСК, у, ч. 1. Яскраве сяяння, світіння. Тихий ранковий блиск освітив печеру (Н.-Лев., III, 1956, 293); Наші очі однаково пили блиск сонця і моря — із нас було сього доволі (Коцюб., II, 1955, 299); Сніг переливався блиском ісліпив очі (Коп., Вибр., 1953, 308); // Яскравий спалах чого-небудь. Ну і пішов я ланами, там ешелони, сніги… Блиски гарматні над нами (Сос., І, 1957, 82);

• Образно. І знову блиски полум’яні В очах дівочих мерехтять (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16); * У порівн. Швидкий, як блиск грози, Григорій.. б’є вперед штиком (Бажан, І, 1946, 151).

До бли́ску чи́стити (натира́ти і т. ін.) — дуже добре чистити, натирати і т. ін. Люди підмітали в дворах, ..лагодили паркани, до блиску витирали вікна (Гур., Наша молодість, 1949, 332). 2. тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота. Нічого не щадила [мати] для блиску й краси своєї дочки (Кобр., Вибр., 1954, 90); Особливого блиску феодальна Грузія досягла за цариці Тамари(Іст. СРСР, І, 1956, 69). 3. тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. Красою слова, блиском уяви — він оглушив Марту, скорив, водив за собою (Коцюб., II, 1955, 294); Талант [К. П. Брюллова] відрізнявся такою яскравістю, блиском, що одразу був зрозумілий кожному (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 322). 4. Складова частина назв деяких мінералів. Мідний блиск; Свинцевий блиск; Молібденовий блиск. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 199. Блиск, ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна…. в золотім колосю, така — аж блиск од неї б’є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 74.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

БЛИСК Толкование Перевод Книги Фильмы • 1блиск — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови • 2блиск — у, ч. 1) Яскраве сяяння, світіння. || Яскравий спалах чого небудь. 2) тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота. 3) тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. 4) Складова частина назв… … Український тлумачний словник • 3блиск — 1) (яскраве сяяння), блискіт, сяяння, світіння; виблиск, поблиск, зблиск, полиск, вилиск, розблиск; проблиск (слабкий короткочасний блиск) 2) (відбиття світла від гладкої, начищеної й под. поверхні; блиск волосся, шкіри тощо), ґлянець, ґлянс,… … Словник синонімів української мови • 4блиск — блеск glance Glanz 1) Фізична властивість мінералів, одна з їх головних діагностичних ознак. Зумовлений відбиттям світлового променю від поверхні мінералу. Розрізнюють блиски: скляний, алмазний, напівметалічний, металічний, а також масний і… … Гірничий енциклопедичний словник • 5блискість — кості, ж. Властивість світлових приладів або світних та відбивних поверхонь, що полягає в здатності порушувати умови комфортного зору. •• Дискомфо/ртна бли/скість блискість, що викликає неприємні відчуття, проте не обов язково погіршує за цих… … Український тлумачний словник • 6блискіт — коту, ч. Те саме, що блиск 1) … Український тлумачний словник • 7блискітка — и, ж. Блискуча платівка, лусочка, цятка і т. ін … Український тлумачний словник • 8блискітка — (блискуча лусочка, цятка тощо, яку нашивають на одяг як прикрасу), блищик, лелітка, цяцька … Словник синонімів української мови • 9блискіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови • 10блискітка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови • 11свинцевий блиск — галенит galena, galenite, lead glance, blue lеad *Galenit – 1) Mінерал класу сульфідів, PbS. Містить 86,6% Рb, домішки: Se, Ag, Bі, Sb, Sn, Zn, Fe, Cd і інш. Сингонія кубічна. Густина 7,4 7,6. Твердість 2 3. Колір свинцево сірий. Блиск металічний … Гірничий енциклопедичний словник • 12Утворює безперервний ізоморфний ряд з беззалізистим кліноцоїзитом; за складом і структурою близький до цоїзиту і ортиту. Сингонія моноклінна. Густина 3,35-3,38. Тв. 6,5-7,0. Колір переважно зелений. Окремі відміни чорні або червонувато-фіолетові. Блиск скляний. Форми виділення: стовпчасті, сплощено- — эпиконтинентальное море epicontinental sea Epicontinentalmeer (See), Schelfmeer – мілке море, яке розташовується на континентальному масиві … Гірничий енциклопедичний словник • 13залізний блиск — Див. гематит … Гірничий енциклопедичний словник • 14ґлянц — блиск … Лемківський Словничок • 15померхнути — і поме/рхти, хне, док. 1) Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти. || Утратити блиск, свіжість; поблякнути. || Стати сумним, похмурим. 2) перен. Стати невиразним, неясним, нечітким. 3) перен. Утратити значення, важливість … Український тлумачний словник • 16гаснути — I (переставати горіти, світитися), (і)згасати, (і)згаснути, загасати, загаснути, погасати, погаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, догасати, догаснути, гаситися, загашуватися, загаситися, тухнути, потухати, потухнути, стухати, стухнути, затухати,… … Словник синонімів української мови • 17шик — 1) (особлива вишуканість у манері одягатися, триматися тощо, перев. розрахована на зовнішній ефект), фасон, форс, франтівство Пор. блиск 2) див. блиск 3) див. лава II … Словник синонімів української мови • 18вольфраміт — вольфрамит wolframite Wolframit мінерал класу вольфраматів та молібдатів. Склад: (Mn,Fe)[WO4]. Сингонія моноклінна. Густина 6,7 7,5. Твердість 5,5 6,5. Блиск алмазний. Склад і властивості змінюються від залізистого різновиду фербериту до… … Гірничий енциклопедичний словник • 19вугілля кам'яне — уголь каменный black, bitouminous, mineral coal *Steinkohle тверда горюча корисна копалина рослинного походження, різновид вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом. Щільна порода чорного, іноді сіро чорного кольору. Блиск… … Гірничий енциклопедичний словник • 20калаверит — calaverite *Kalaverit мінерал класу телуридів, AuTe2. Входить до складу золотих руд. Блиск металічний. Густина 9,3; твердість 3,5…5. Зустрічається рідко. Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8%. Сингонія моноклінна. Колір від латунно жовтого до… … Гірничий енциклопедичний словник

Ілюстрації

Медіа