Відмінності між версіями «Себелюб»

Поточна версія на 21:37, 19 листопада 2015

Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

СЕБЕЛЮБ - Те саме, що себелюбець. Не минала [багачі] себелюби, Та все жалкували, Що сироти таким добром Старців годували! (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); — Не подумайте, що ми такі нікчемні себелюби і ретрогради, що тільки в своєму рідному болоті кохаємось (Петро Колесник, Терен.., 1959, 172).

Український тлумачний словник

Себелюбець бця, ч. Себелюбна людина; егоїст. — Який я себелюбець! ..Я марив про працю для народу, про поміч йому.., а скоро зазнав особистого нещастя,— зараз і забув про все! (Гр., II, 1963, 59); Себелюбець, хвалько і балакун, він на початку війни почав розповсю­джувати афішки, які, на його думку, підносили патріо­тичний дух москвичів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 173).

Додаткові словники

Словарь Ушакова

Себялюбец - себялюбца, м. (книжн. устар.). Эгоист, себялюбивый человек. всякий подумает, что Карл Иванович больше ничего, как бесчувственный и корыстолюбивый себялюбец - и всякий ошибется. Л. Толстой.

Толковый словарь русского языка Ожегова С. И.

Себялюбец, -бца, мужской род Себялюбивый человек. (Слово "Себялюбец" может использоваться сокращённо в тексте как "С." или "с.")

Ілюстрації

Відео

Див. також

Егоїзм - (від лат. ego — я) — ціннісна орієнтація суб'єкта, що характеризується переважанням в його життєдіяльності самокорисливих особистих інтересів і потреб відносно до інтересів інших людей і соціальних груп. Згідно з егоїзмом, задоволення людиною особистого інтересу розглядається в якості вищого блага.

Проявам егоїзму властиво відношення суб'єкта до іншої людини як до об'єкта й засобу досягнення самокорисливої мети. Розвиток егоїзму і перетворення його в домінуючу спрямованість особи пояснюється серйозними дефектами виховання.

У деяких психологічних і етико-психологічних концепціях егоїзм розглядається як природжена властивість людини, завдяки якій забезпечується захист її життєдіяльності.

У буденному слововживанні егоїзм виступає як протилежність альтруїзму.

Егоїзм виявляється в ситуації конфлікту інтересів, коли задоволення особистого інтересу відбувається на шкоду інтересу іншої людини. У цьому плані егоїзм слід відрізняти від себелюбства, тобто природного відчуття самозбереження і благовоління до самого себе. При себелюбстві турбота людини про власне благо може не суперечити благу інших людей і поєднуватися з прагненням до блага інших людей, до загального блага. «Егоїзму» також іноді називають зарозумілість, або самовдоволення, при якому милість до себе може здійснюватися за рахунок інших.

У своєрідній формі розумно-егоїстична схема моральності була відтворена в деяких еволюціоністських теоріях поведінки людини, зокрема, у концепції «взаємного альтруїзму» (Р. Тріверса), згідно з якою альтруїстична поведінка входить в особистий інтерес індивіда.