Відмінності між версіями «Книжковий»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. Прикм. до книжка 1. — А це що за книга? — спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 383); Книжковий фонд; | ||
| + | // Стос до книжки. Відомо всім, що книжковий ринок характеризує культурний рівень країни (Павло Тичина, III, 1957, 314); Книжкова торгівля; Книжкова виставка; | ||
| + | // Признач. для зберігання книжок. Стін у кабінеті вченого майже не видно, бо по всьому здовженому чотирикутнику ця кімната заставлена книжковими шафами (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 49); | ||
| + | // Признач. для торгівлі книжками. Яворський.. спиняється коло книжкового кіоску.., вибираючи якусь книжку (Іван Кочерга, II, 1956, 240); | ||
| + | // Який виготовляє, випускає книжки. І книжкової фабрики стіни перед зором моїм устають (Володимир Сосюра, I, 1957, 497); Книжкове видавництво; | ||
| + | // Власт. книжці, книжкам. Розвиваючи традиції радянської книжкової графіки, М. Котляревська створює низку ілюстрацій — дереворитів (Мистецтво, 3, 1962, 36). | ||
| + | ▲ Книжкова воша — те саме, що книгогриз 1; Книжкова палата — центральна бібліографічна установа в СРСР. Книжкова палата мала реєструвати всі друковані видання, які виходили на території УРСР з 1917 року (Радянська Україна, 15.VI 1962, 4); Книжковий знак — те саме, що екслібрис. На виставці експонувався книжковий знак Я. Стешенка — бібліофіла, дослідника книжкової справи (автор В. Кричевський) (Мистецтво, 1, 1966, 23). | ||
| + | 2. Узятий, запозичений із книжок. Мені хочеться бути разом з Вами [В. Гнатюком].. Побачити, як поздоровшали та як обходитесь без усякої книжкової премудрості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274); | ||
| + | // Не потверджений практикою, відірваний від життя; абстрактний. Дослідження, побудовані за рецептами начотчиків, завжди книжкові, а для їх авторів існує не те, що є в житті, а лише те, що побувало в книгах (Комуніст України, 5, 1960, 44). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:07, 19 листопада 2015
Книжко́вий, -а, -е. Книжный. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових і 585 записаних в Катеринославщині. Ном. І.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Прикм. до книжка 1. — А це що за книга? — спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 383); Книжковий фонд; // Стос до книжки. Відомо всім, що книжковий ринок характеризує культурний рівень країни (Павло Тичина, III, 1957, 314); Книжкова торгівля; Книжкова виставка; // Признач. для зберігання книжок. Стін у кабінеті вченого майже не видно, бо по всьому здовженому чотирикутнику ця кімната заставлена книжковими шафами (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 49); // Признач. для торгівлі книжками. Яворський.. спиняється коло книжкового кіоску.., вибираючи якусь книжку (Іван Кочерга, II, 1956, 240); // Який виготовляє, випускає книжки. І книжкової фабрики стіни перед зором моїм устають (Володимир Сосюра, I, 1957, 497); Книжкове видавництво; // Власт. книжці, книжкам. Розвиваючи традиції радянської книжкової графіки, М. Котляревська створює низку ілюстрацій — дереворитів (Мистецтво, 3, 1962, 36). ▲ Книжкова воша — те саме, що книгогриз 1; Книжкова палата — центральна бібліографічна установа в СРСР. Книжкова палата мала реєструвати всі друковані видання, які виходили на території УРСР з 1917 року (Радянська Україна, 15.VI 1962, 4); Книжковий знак — те саме, що екслібрис. На виставці експонувався книжковий знак Я. Стешенка — бібліофіла, дослідника книжкової справи (автор В. Кричевський) (Мистецтво, 1, 1966, 23). 2. Узятий, запозичений із книжок. Мені хочеться бути разом з Вами [В. Гнатюком].. Побачити, як поздоровшали та як обходитесь без усякої книжкової премудрості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274); // Не потверджений практикою, відірваний від життя; абстрактний. Дослідження, побудовані за рецептами начотчиків, завжди книжкові, а для їх авторів існує не те, що є в житті, а лише те, що побувало в книгах (Комуніст України, 5, 1960, 44).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
