Відмінності між версіями «Тлінний»
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
ТЛІ́ННИЙ, а, е. | ТЛІ́ННИЙ, а, е. | ||
| Рядок 13: | Рядок 10: | ||
4. діал. Виснажений, знесилений; ледве живий. — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні..? — спиталась Богаза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); — Уступися від мене ти, побожна, най я трохи очі прижмурю. Тобі однако молоти, а я ледве тлінний (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 45). | 4. діал. Виснажений, знесилений; ледве живий. — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні..? — спиталась Богаза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); — Уступися від мене ти, побожна, най я трохи очі прижмурю. Тобі однако молоти, а я ледве тлінний (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 45). | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | [[Категорія:Тл]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/tlinnyj | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 13:05, 19 листопада 2015
ТЛІ́ННИЙ, а, е.
1. книжн. Який піддається тлінню, руйнуванню; тимчасовий, минущий. Він знав кожного селянина, його життя, характер і думки, знав його жінку і дітей, його скарб тлінний і нетлінний (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); Тлінна оболонка може і одцвісти. звичайно, ніщо живе під місяцем не вічне... Але те, що ми звемо внутрішнім духовним світом, душею, натурою, світиться і крізь вицвілі очі, проміниться в кожній зморшці (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 329).
2. книжн. Власт. тліні, тліну, викликаний ними. Тлінний запах; Тлінні рештки.
3. перен. Який має негативний, розкладницький вплив на кого-, що-небудь; шкідливий, згубний. Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, — одплюнь, працюй, будуй і рий... Ми сокрушили світ старий! (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 12); Тлінний вплив поганого оточення «дружків»? Від чого ж воно нагноїлося це згубне «оточення», з яких буржуазних скотомогильників набралося трупного яду? (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 11).
4. діал. Виснажений, знесилений; ледве живий. — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні..? — спиталась Богаза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); — Уступися від мене ти, побожна, най я трохи очі прижмурю. Тобі однако молоти, а я ледве тлінний (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 45).
