Відмінності між версіями «Річище»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Річище, -ща, '''''с. ''Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538. Категорія:Рі)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Річище, -ща, '''''с. ''Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
+
'''Річище, , а, сер.
 +
1. Найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода. Тільки пройшовши попід залізницею, вода ще з більшим клекотом виривалася знов у бетонне річище і йшла геть з міста (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 41); Луг, на який вони прийшли, був давній і старий; колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою, а коли вода спадала — просихало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 229);  * Образно. В'їжджали [дівчина з Григорієм] в Кураву, в тиху глиб між садки та хати, в річище вулиці з берегами сірих тинів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21);  * У порівняннях. Тату, рука твоя вірна й тверда, зморшки на ній ніби річища темні й глибокі, сповнені потом в труді (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 10);
 +
//  Великий водяний потік. Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв'язок, як є він поміж десятками струмків, що зливаються в одне річище (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 149);
 +
//  Заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік. Вже з гори Клумак бачив виповнене дощами водоймище, гать, річище потоку, дараби, що лежали на сухому (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 302); Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище весняного потоку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387).
 +
2. перен., чого, який. Шлях або напрямок розвитку, руху чого-небудь. Наша література, наше мистецтво течуть вірним річищем і дадуть вицвіти нечуваної сили й краси (Максим Рильський, IX, 1962, 168); Громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму. З того історичного часу новим річищем пішло життя (Мистецтво, 5, 1957, 31).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 578.
 
[[Категорія:Рі]]
 
[[Категорія:Рі]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(3).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річечка.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua/
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 13:00, 19 листопада 2015

Річище, , а, сер. 1. Найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода. Тільки пройшовши попід залізницею, вода ще з більшим клекотом виривалася знов у бетонне річище і йшла геть з міста (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 41); Луг, на який вони прийшли, був давній і старий; колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою, а коли вода спадала — просихало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 229); * Образно. В'їжджали [дівчина з Григорієм] в Кураву, в тиху глиб між садки та хати, в річище вулиці з берегами сірих тинів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21); * У порівняннях. Тату, рука твоя вірна й тверда, зморшки на ній ніби річища темні й глибокі, сповнені потом в труді (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 10); // Великий водяний потік. Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв'язок, як є він поміж десятками струмків, що зливаються в одне річище (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 149); // Заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік. Вже з гори Клумак бачив виповнене дощами водоймище, гать, річище потоку, дараби, що лежали на сухому (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 302); Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище весняного потоку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387). 2. перен., чого, який. Шлях або напрямок розвитку, руху чого-небудь. Наша література, наше мистецтво течуть вірним річищем і дадуть вицвіти нечуваної сили й краси (Максим Рильський, IX, 1962, 168); Громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму. З того історичного часу новим річищем пішло життя (Мистецтво, 5, 1957, 31). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 578.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Images (2).jpg Images (3).jpg Images (2).jpg Річечка.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/ [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]