Відмінності між версіями «Таїти»
(Створена сторінка: '''Таїти, таю, -їш, '''''гл. ''Таить, скрывать, не обнаруживать. ''Нічого гріха таїти. ''Ном. № 7437. '...) |
|||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Таїти, таю, -їш, '''''гл. ''Таить, скрывать, не обнаруживать. ''Нічого гріха таїти. ''Ном. № 7437. ''Таїть у серці зло. ''К. Псал. 100. ''Гріхів не тайте. ''АД. І. 177. | '''Таїти, таю, -їш, '''''гл. ''Таить, скрывать, не обнаруживать. ''Нічого гріха таїти. ''Ном. № 7437. ''Таїть у серці зло. ''К. Псал. 100. ''Гріхів не тайте. ''АД. І. 177. | ||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Тлумачення слова у сучасних словниках=== | ||
| + | ТАЇТИ, таю, таїш, недок., перех. | ||
| + | 1. Тримати щось у таємниці, приховувати від інших. — Опріч любові, що к тобі маю, Я всім убога — того не таю! (Павло Чубинський, V, 1874, 77); — Я своїх думок не маю потреби таїти... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); — Ми запевняємо вас, що з замку не вийде протягом ночі ніяка жива істота. А ранком ми перешукаємо вашу фортецю. Присягаюсь вам, що ми вміємо шукати, тому раджу не таїти нічого... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 43). | ||
| + | ♦ Нічого гріха таїти див. гріх; Таїти в (на) душі (серці) що — глибоко приховувати від когось почуття, думки й т. ін., не виказувати їх. Щось таїть він [Прохор] на душі своїй, ходить часом то, як хмара, лютий, то сумний-сумний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); Він таїть у серці гнів На кумів наших [царевих] — панів (Леонід Первомайський, Райдуга, 1960, 92); Таїти в пам'яті — довго пам'ятати, зберігати в пам'яті. Не забудеться правда казкова, Лебедине ячіння і спів 3 чарівничих бувальщин Лескова, Що у пам'яті друг наш таїв (Леонід Первомайський, I, 1958, 411). | ||
| + | 2. Мати, містити в собі щось зовні непомітне або ще не виявлене. Карпати з своїми гірськими ріками таять невичерпні енергетичні джерела (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 274); Нетлінне ввійшло «Слово о полку Ігоревім» в золоту скарбницю людства, бо таїть воно неув'ядної [нев'янучої] краси поетичні образи (Максим Рильський, III, 1956, 33).Таїти віддих див. віддих; Таїти в собі — мати, містити, приховувати щось зовні непомітне, але важливе, суттєве. В. І. Ленін завжди застерігав, що відрив від мас, від життя таїть у собі велику небезпеку (Радянська Україна, 19.VII 1957, 1). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:EYBoxPeuHjc.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0,,831803_4,00.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skryt-info.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-navchitisya-prihovuvati-emociyi.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 16. | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/Tajity | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 13:52, 19 листопада 2015
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Ном. № 7437. Таїть у серці зло. К. Псал. 100. Гріхів не тайте. АД. І. 177.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАЇТИ, таю, таїш, недок., перех. 1. Тримати щось у таємниці, приховувати від інших. — Опріч любові, що к тобі маю, Я всім убога — того не таю! (Павло Чубинський, V, 1874, 77); — Я своїх думок не маю потреби таїти... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); — Ми запевняємо вас, що з замку не вийде протягом ночі ніяка жива істота. А ранком ми перешукаємо вашу фортецю. Присягаюсь вам, що ми вміємо шукати, тому раджу не таїти нічого... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 43). ♦ Нічого гріха таїти див. гріх; Таїти в (на) душі (серці) що — глибоко приховувати від когось почуття, думки й т. ін., не виказувати їх. Щось таїть він [Прохор] на душі своїй, ходить часом то, як хмара, лютий, то сумний-сумний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); Він таїть у серці гнів На кумів наших [царевих] — панів (Леонід Первомайський, Райдуга, 1960, 92); Таїти в пам'яті — довго пам'ятати, зберігати в пам'яті. Не забудеться правда казкова, Лебедине ячіння і спів 3 чарівничих бувальщин Лескова, Що у пам'яті друг наш таїв (Леонід Первомайський, I, 1958, 411). 2. Мати, містити в собі щось зовні непомітне або ще не виявлене. Карпати з своїми гірськими ріками таять невичерпні енергетичні джерела (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 274); Нетлінне ввійшло «Слово о полку Ігоревім» в золоту скарбницю людства, бо таїть воно неув'ядної [нев'янучої] краси поетичні образи (Максим Рильський, III, 1956, 33).Таїти віддих див. віддих; Таїти в собі — мати, містити, приховувати щось зовні непомітне, але важливе, суттєве. В. І. Ленін завжди застерігав, що відрив від мас, від життя таїть у собі велику небезпеку (Радянська Україна, 19.VII 1957, 1).
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 16.
