Відмінності між версіями «Ніздря»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лар3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лар3.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лар1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лар2.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 10:56, 19 листопада 2015
Ніздря, -рі, ж. Ноздря. Так з ніздер полум’я і паше. Ном. № 10227.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт.
НІ́ЗДРІ, ів, мн. (одн. ні́здря, і, ж.). Два зовнішні отвори в носі людини чи тварини. Дух яблук лоскотав ніздрі (Коцюб., II, 1955, 82); Ось вожак [вовк] щось зачув. Ніздрі його затріпотіли (Тют., Вир, 1964, 506); В ширококостого Степана обличчя побіліло, і дрібненькі, наче макове зерно, краплини поту виступили тільки на темнуватих вигинах рухливих ніздрів (Стельмах, II, 1962, 11); Євгешка пальцем торкнувся по черзі кожної ніздрі (Донч., VI, 1957, 64).
Український тлумачний словник
ніздрі -ів, мн. (одн. ні́здря, -і, ж.). Два зовнішні отвори в носі людини чи тварини.