Відмінності між версіями «Океан»

Версія за 09:50, 19 листопада 2015

Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.

Сучасні словники

1. тільки одн. Водний простір, що вкриває більшу частину земної кулі й поділяє суходіл на материки та острови. Світовий океан займає величезні простори земної поверхні (Наука і життя, 1, 1960, 24); — Ну, куди тобі звідси: глянь, яка благодать!.. — Тиха, безбуряна заводь, — іронічно кидає Мамайчук.. — Для кого заводь, а для кого берег Світового океану (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335); // одн. і мн. Одна з чотирьох основних складових частин водного простору земної кулі, що розділяє материки. Істома вирішив їхати до Данії хоч і далеким, але порівняно безпечним шляхом — Льодовитим океаном (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 5); — Ішли ми з Веллінгтона на Новій Зеландії — до Ріо, цебто — з Великого до Атлантичного океану (Юрій Яновський, II, 1958, 85); Стоячи на березі Тихого океану і дивлячись на захід, я згадував Україну (Олександр Довженко, I, 1958, 26); * У порівняннях. [Лицар:] Ох, як би я охоче йшов на страту! Юрба шуміла б, наче океан (Леся Українка, II, 1951, 186).

Повітряний (п'ятий, голубий і т. ін.) океан — повітряний простір навколо землі; атмосфера. Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Іван Франко, VI, 1951, 21).

2. чого, який, перен. Про щось безмежне, неосяжне. [Річард:] Я, пливучи сюди, багато думав, то був великий океан думок... (Леся Українка, III, 1952, 42); Повний місяць, як матове сонце, осявав океан хребтів (Олесь Гончар, III, 1959, 124); Навколо хвилювався пшеничний океан (Олесь Донченко, VI, 1957, 40).

Ілюстрації

Медіа