Відмінності між версіями «Літати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Літа́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''1) Летать, носиться по воздуху. ''Літа орел, літа сизий попід небесами. ''Шевч. 155. ''Хто високо літає, той низько сідає. ''Ном. № 2554. ''Думка генген літає. ''Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. ''Літає по полю, як навіжений. '' | '''Літа́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''1) Летать, носиться по воздуху. ''Літа орел, літа сизий попід небесами. ''Шевч. 155. ''Хто високо літає, той низько сідає. ''Ном. № 2554. ''Думка генген літає. ''Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. ''Літає по полю, як навіжений. '' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
− | + | ||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе[ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр., III, 1952, 488); [Шумейко:] Не все те й літає, що хвостом махає (Мик., І, 1957, 435). | ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе[ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр., III, 1952, 488); [Шумейко:] Не все те й літає, що хвостом махає (Мик., І, 1957, 435). | ||
2. Те саме, що леті́ти 1, але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. Ворона за море літає, а дурна вертається (Номис, 1864, № 6041); [Дружки:] Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте (Кроп., II, 1958, 64); — Воно, брат, де ворон не літає, а на рідну сторону вертає (Тют., Вир, 1960, 214); * У порівн. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС (Тич., І, 1957, 169); Може, через те, що Христині найбільше в світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (Стельмах, І, 1962, 153); // на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.). Марченко був відомим пілотом-випробувачем. Він вже давно працював в інституті стратосфери і літав на шести літаках Юрія Крайнєва (Собко, Зор. крила, 1950, 17); [Полковник:] Ми авіація.. Літаємо з важкими бомбами (Довж., І, 1958, 347); // Про різні предмети, які пересуваються у повітрі. Повітря було чисте, прозоре. По йому знай то сюди, то туди літали іскорки сонячного світу (Мирний, І, 1954, 318); [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі… (Л. Укр., III, 1952, 246); Літає пір’я по дворах, всюди лунає дике гортанне "хазяйка!" (Гончар, II, 1959, 276); //перен. Думками, мріями і т. ін. прагнути до чого-небудь, переноситися кудись. І в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа (Пісні та романси.., II, 1956, 30); Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Стеф., І, 1949, 43); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (Довж., І, 1958, 13); // Лунати, розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). Довкола них літала груба лайка і прокляття побожних кумась (Фр., VI, 1951, 152); Долинами пісня літає (Ю. Янов., V, 1959, 36); Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 228); //перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках; розповсюджуватися (про вісті, новини тощо). Всюди вістка про те літала, всюди будила сонне людське життя (Мирний, III, 1954, 232). | 2. Те саме, що леті́ти 1, але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. Ворона за море літає, а дурна вертається (Номис, 1864, № 6041); [Дружки:] Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте (Кроп., II, 1958, 64); — Воно, брат, де ворон не літає, а на рідну сторону вертає (Тют., Вир, 1960, 214); * У порівн. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС (Тич., І, 1957, 169); Може, через те, що Христині найбільше в світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (Стельмах, І, 1962, 153); // на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.). Марченко був відомим пілотом-випробувачем. Він вже давно працював в інституті стратосфери і літав на шести літаках Юрія Крайнєва (Собко, Зор. крила, 1950, 17); [Полковник:] Ми авіація.. Літаємо з важкими бомбами (Довж., І, 1958, 347); // Про різні предмети, які пересуваються у повітрі. Повітря було чисте, прозоре. По йому знай то сюди, то туди літали іскорки сонячного світу (Мирний, І, 1954, 318); [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі… (Л. Укр., III, 1952, 246); Літає пір’я по дворах, всюди лунає дике гортанне "хазяйка!" (Гончар, II, 1959, 276); //перен. Думками, мріями і т. ін. прагнути до чого-небудь, переноситися кудись. І в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа (Пісні та романси.., II, 1956, 30); Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Стеф., І, 1949, 43); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (Довж., І, 1958, 13); // Лунати, розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). Довкола них літала груба лайка і прокляття побожних кумась (Фр., VI, 1951, 152); Долинами пісня літає (Ю. Янов., V, 1959, 36); Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 228); //перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках; розповсюджуватися (про вісті, новини тощо). Всюди вістка про те літала, всюди будила сонне людське життя (Мирний, III, 1954, 232). | ||
◊ Ви́соко літа́ти: а) займати високе суспільне становище. Хто високо літає, той низько сяде(Номис, 1864, № 8270); [Сторчак:] Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. [Качан:]Високо літав, та низько сів (Зар., Антеї, 1961, 72); б) мати про себе дуже високу думку; зазнаватися (у 2 знач.). — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (Стельмах, Хліб.., 1959, 308). | ◊ Ви́соко літа́ти: а) займати високе суспільне становище. Хто високо літає, той низько сяде(Номис, 1864, № 8270); [Сторчак:] Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. [Качан:]Високо літав, та низько сів (Зар., Антеї, 1961, 72); б) мати про себе дуже високу думку; зазнаватися (у 2 знач.). — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (Стельмах, Хліб.., 1959, 308). | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
+ | ЛІТАТИ | ||
+ | ви́соко літа́ти, ірон. 1. Займати значну посаду, помітне становище в суспільстві. (Сторчак:) Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. (Качан:) Високо літав, та низько сів… (М. Зарудний). 2. Перебільшувати свої здібності, можливості і т. ін.; зазнаватися, чванитися. Хто високо літає, той низько сяде (М. Номис); — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (М. Стельмах). 3. Мріяти про щось нереальне, нездійсненне і т. ін. Молоде подружжя часом високо літало, думаючи про майбутнє своєї сім’ї (З журналу). | ||
+ | |||
+ | вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов); Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський); І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах); (Марфа Варфоломіївна:) Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже .. перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький); // Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її (Лесині) променисті очі (А. Хижняк). вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був... Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар). ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони (теоретики) кричали: | ||
+ | |||
+ | думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький). 2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая (літаючи), Під носом бачить (Еней) коровод (хоровод) (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк). | ||
+ | |||
+ | круги́ літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.). Змерз (Іван) одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський); — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич). | ||
+ | |||
+ | му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти, жарт. Швидко ходити, бути проворним. Вона (Христя) мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний); Бджілкою літала мала поштарка, щоб якомога швидше принести радість у кожен двір (З газети). | ||
+ | |||
+ | чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський); // Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний). | ||
+ | |||
+ | як (мов, немо́в і т. ін.) на кри́лах леті́ти. Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження). Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний). на кри́лах леті́ти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш). ні́би на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко); // до кого, куди. З радістю поспішати. — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак); І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети). | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе[ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр., III, 1952, 488); [Шумейко:] Не все те й літає, що хвостом махає (Мик., І, 1957, 435). | ||
+ | 2. Те саме, що леті́ти 1, але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. Ворона за море літає, а дурна вертається (Номис, 1864, № 6041); [Дружки:] Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте (Кроп., II, 1958, 64); — Воно, брат, де ворон не літає, а на рідну сторону вертає (Тют., Вир, 1960, 214); * У порівн. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС (Тич., І, 1957, 169); Може, через те, що Христині найбільше в світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (Стельмах, І, 1962, 153); // на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.). Марченко був відомим пілотом-випробувачем. Він вже давно працював в інституті стратосфери і літав на шести літаках Юрія Крайнєва (Собко, Зор. крила, 1950, 17); [Полковник:] Ми авіація.. Літаємо з важкими бомбами (Довж., І, 1958, 347); // Про різні предмети, які пересуваються у повітрі. Повітря було чисте, прозоре. По йому знай то сюди, то туди літали іскорки сонячного світу (Мирний, І, 1954, 318); [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі… (Л. Укр., III, 1952, 246); Літає пір’я по дворах, всюди лунає дике гортанне "хазяйка!" (Гончар, II, 1959, 276); //перен. Думками, мріями і т. ін. прагнути до чого-небудь, переноситися кудись. І в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа (Пісні та романси.., II, 1956, 30); Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Стеф., І, 1949, 43); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (Довж., І, 1958, 13); // Лунати, розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). Довкола них літала груба лайка і прокляття побожних кумась (Фр., VI, 1951, 152); Долинами пісня літає (Ю. Янов., V, 1959, 36); Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 228); //перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках; розповсюджуватися (про вісті, новини тощо). Всюди вістка про те літала, всюди будила сонне людське життя (Мирний, III, 1954, 232). | ||
+ | ◊ Ви́соко літа́ти: а) займати високе суспільне становище. Хто високо літає, той низько сяде(Номис, 1864, № 8270); [Сторчак:] Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. [Качан:]Високо літав, та низько сів (Зар., Антеї, 1961, 72); б) мати про себе дуже високу думку; зазнаватися (у 2 знач.). — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (Стельмах, Хліб.., 1959, 308). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений. | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
+ | літати курдська | ||
+ | переклад та визначення "літати", українська-курдська Словник онлайн | ||
+ | додати переклад | ||
+ | Переклад на курдська: | ||
+ | Less reliable translations | ||
+ | We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful. | ||
+ | • (through: en:fly fr:voler es:volar ) | ||
+ | فڕین | ||
+ | • (through: en:fly fr:voler es:volar ) | ||
+ | firrîn | ||
+ | • (through: en:fly pl:mucha is:fluga ) | ||
+ | مێش | ||
+ | • (through: pl:cwany pl:sprytny pl:szczwany ) | ||
+ | bernac | ||
+ | • (through: pl:cwany pl:sprytny pl:szczwany ) | ||
+ | kone | ||
+ | • (through: pl:cwany pl:sprytny pl:szczwany ) | ||
+ | xasûk | ||
+ | • (through: pl:sprytny pl:zwinny pl:zręczny ) | ||
+ | jêhatî | ||
+ | • (through: pl:sprytny pl:cwany pl:chytry ) | ||
+ | zîrek | ||
+ | • (through: en:fly de:fliegen tr:uçmak ) | ||
+ | firîn | ||
+ | • (through: en:fly pl:mucha is:fluga ) | ||
+ | mêş | ||
+ | • (through: pl:sprytny pl:cwany pl:chytry ) | ||
+ | aqilmend | ||
+ | • (through: en:fly pl:mucha ) | ||
+ | mêþ | ||
+ | • (through: nn:fly nb:fly ) | ||
+ | تهیاره | ||
+ | • (through: mg:mangala-tety mg:misidina ) | ||
+ | şelandin | ||
+ | • (through: pl:krawędź pl:brzeg ) | ||
+ | kevî | ||
+ | • (through: de:fliegen tr:uçmak ) | ||
+ | hilfirîn | ||
+ | • (through: mg:mangala-tety mg:misidina ) | ||
+ | dizîn | ||
+ | • (through: nn:fly nb:fly ) | ||
+ | فڕۆکه | ||
+ | • (through: tpn:bebé nl:vliegen ) | ||
+ | firr | ||
+ | • (through: pl:skrzydło ) | ||
+ | باڵ | ||
+ | • (through: pl:zwinny ) | ||
+ | tûj | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | літати | ||
+ | перевод с украинского на русский | ||
+ | Глагол | ||
+ | 1. летать | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | літати | ||
+ | • 1 літати | ||
+ | fly | ||
+ | Українсько-англійський юридичний словник | ||
+ | • 2 літати | ||
+ | to fly; to aviate; (про метелика) to flutter | ||
+ | Українсько-англійський словник | ||
+ | • 3 літати | ||
+ | лета́ть | ||
+ | Українсько-російський словник | ||
+ | • 4 літати | ||
+ | litaty | ||
+ | дієсл. | ||
+ | fruwać, latać, | ||
+ | Українсько-польський словник | ||
+ | • 5 літати | ||
+ | ფრენა | ||
+ | Українсько-грузинський словник | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Літати.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Літати.jpg|x140px]] | ||
− | |||
− | |||
− | | | + | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Літати1i.jpeg |x140px]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 18:35, 18 листопада 2015
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка генген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе[ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр., III, 1952, 488); [Шумейко:] Не все те й літає, що хвостом махає (Мик., І, 1957, 435). 2. Те саме, що леті́ти 1, але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. Ворона за море літає, а дурна вертається (Номис, 1864, № 6041); [Дружки:] Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте (Кроп., II, 1958, 64); — Воно, брат, де ворон не літає, а на рідну сторону вертає (Тют., Вир, 1960, 214); * У порівн. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС (Тич., І, 1957, 169); Може, через те, що Христині найбільше в світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (Стельмах, І, 1962, 153); // на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.). Марченко був відомим пілотом-випробувачем. Він вже давно працював в інституті стратосфери і літав на шести літаках Юрія Крайнєва (Собко, Зор. крила, 1950, 17); [Полковник:] Ми авіація.. Літаємо з важкими бомбами (Довж., І, 1958, 347); // Про різні предмети, які пересуваються у повітрі. Повітря було чисте, прозоре. По йому знай то сюди, то туди літали іскорки сонячного світу (Мирний, І, 1954, 318); [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі… (Л. Укр., III, 1952, 246); Літає пір’я по дворах, всюди лунає дике гортанне "хазяйка!" (Гончар, II, 1959, 276); //перен. Думками, мріями і т. ін. прагнути до чого-небудь, переноситися кудись. І в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа (Пісні та романси.., II, 1956, 30); Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Стеф., І, 1949, 43); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (Довж., І, 1958, 13); // Лунати, розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). Довкола них літала груба лайка і прокляття побожних кумась (Фр., VI, 1951, 152); Долинами пісня літає (Ю. Янов., V, 1959, 36); Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 228); //перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках; розповсюджуватися (про вісті, новини тощо). Всюди вістка про те літала, всюди будила сонне людське життя (Мирний, III, 1954, 232). ◊ Ви́соко літа́ти: а) займати високе суспільне становище. Хто високо літає, той низько сяде(Номис, 1864, № 8270); [Сторчак:] Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. [Качан:]Високо літав, та низько сів (Зар., Антеї, 1961, 72); б) мати про себе дуже високу думку; зазнаватися (у 2 знач.). — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (Стельмах, Хліб.., 1959, 308).
"Словопедія"
ЛІТАТИ ви́соко літа́ти, ірон. 1. Займати значну посаду, помітне становище в суспільстві. (Сторчак:) Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. (Качан:) Високо літав, та низько сів… (М. Зарудний). 2. Перебільшувати свої здібності, можливості і т. ін.; зазнаватися, чванитися. Хто високо літає, той низько сяде (М. Номис); — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (М. Стельмах). 3. Мріяти про щось нереальне, нездійсненне і т. ін. Молоде подружжя часом високо літало, думаючи про майбутнє своєї сім’ї (З журналу).
вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов); Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський); І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах); (Марфа Варфоломіївна:) Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже .. перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький); // Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її (Лесині) променисті очі (А. Хижняк). вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був... Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар). ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони (теоретики) кричали:
думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький). 2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая (літаючи), Під носом бачить (Еней) коровод (хоровод) (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк).
круги́ літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.). Змерз (Іван) одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський); — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич).
му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти, жарт. Швидко ходити, бути проворним. Вона (Христя) мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний); Бджілкою літала мала поштарка, щоб якомога швидше принести радість у кожен двір (З газети).
чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський); // Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний).
як (мов, немо́в і т. ін.) на кри́лах леті́ти. Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження). Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний). на кри́лах леті́ти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш). ні́би на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко); // до кого, куди. З радістю поспішати. — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак); І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе[ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр., III, 1952, 488); [Шумейко:] Не все те й літає, що хвостом махає (Мик., І, 1957, 435). 2. Те саме, що леті́ти 1, але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. Ворона за море літає, а дурна вертається (Номис, 1864, № 6041); [Дружки:] Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте (Кроп., II, 1958, 64); — Воно, брат, де ворон не літає, а на рідну сторону вертає (Тют., Вир, 1960, 214); * У порівн. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС (Тич., І, 1957, 169); Може, через те, що Христині найбільше в світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (Стельмах, І, 1962, 153); // на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.). Марченко був відомим пілотом-випробувачем. Він вже давно працював в інституті стратосфери і літав на шести літаках Юрія Крайнєва (Собко, Зор. крила, 1950, 17); [Полковник:] Ми авіація.. Літаємо з важкими бомбами (Довж., І, 1958, 347); // Про різні предмети, які пересуваються у повітрі. Повітря було чисте, прозоре. По йому знай то сюди, то туди літали іскорки сонячного світу (Мирний, І, 1954, 318); [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі… (Л. Укр., III, 1952, 246); Літає пір’я по дворах, всюди лунає дике гортанне "хазяйка!" (Гончар, II, 1959, 276); //перен. Думками, мріями і т. ін. прагнути до чого-небудь, переноситися кудись. І в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа (Пісні та романси.., II, 1956, 30); Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Стеф., І, 1949, 43); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (Довж., І, 1958, 13); // Лунати, розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). Довкола них літала груба лайка і прокляття побожних кумась (Фр., VI, 1951, 152); Долинами пісня літає (Ю. Янов., V, 1959, 36); Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 228); //перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках; розповсюджуватися (про вісті, новини тощо). Всюди вістка про те літала, всюди будила сонне людське життя (Мирний, III, 1954, 232). ◊ Ви́соко літа́ти: а) займати високе суспільне становище. Хто високо літає, той низько сяде(Номис, 1864, № 8270); [Сторчак:] Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. [Качан:]Високо літав, та низько сів (Зар., Антеї, 1961, 72); б) мати про себе дуже високу думку; зазнаватися (у 2 знач.). — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (Стельмах, Хліб.., 1959, 308).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
літати курдська переклад та визначення "літати", українська-курдська Словник онлайн
додати переклад
Переклад на курдська: Less reliable translations We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful. • (through: en:fly fr:voler es:volar ) فڕین • (through: en:fly fr:voler es:volar ) firrîn • (through: en:fly pl:mucha is:fluga ) مێش • (through: pl:cwany pl:sprytny pl:szczwany ) bernac • (through: pl:cwany pl:sprytny pl:szczwany ) kone • (through: pl:cwany pl:sprytny pl:szczwany ) xasûk • (through: pl:sprytny pl:zwinny pl:zręczny ) jêhatî • (through: pl:sprytny pl:cwany pl:chytry ) zîrek • (through: en:fly de:fliegen tr:uçmak ) firîn • (through: en:fly pl:mucha is:fluga ) mêş • (through: pl:sprytny pl:cwany pl:chytry ) aqilmend • (through: en:fly pl:mucha ) mêþ • (through: nn:fly nb:fly ) تهیاره • (through: mg:mangala-tety mg:misidina ) şelandin • (through: pl:krawędź pl:brzeg ) kevî • (through: de:fliegen tr:uçmak ) hilfirîn • (through: mg:mangala-tety mg:misidina ) dizîn • (through: nn:fly nb:fly ) فڕۆکه • (through: tpn:bebé nl:vliegen ) firr • (through: pl:skrzydło ) باڵ • (through: pl:zwinny ) tûj
ЯНДЕКС словари
літати перевод с украинского на русский Глагол 1. летать
Словари и энциклопедии на Академике
літати • 1 літати fly Українсько-англійський юридичний словник • 2 літати to fly; to aviate; (про метелика) to flutter Українсько-англійський словник • 3 літати лета́ть Українсько-російський словник • 4 літати litaty дієсл. fruwać, latać, Українсько-польський словник • 5 літати ფრენა Українсько-грузинський словник
Ілюстрації
|