Відмінності між версіями «Миска»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Миска, -ки, '''''ж. ''1) Миска, родъ глубокой тарелки. ''Хоч того самого, аби в другу миску. ''Ном...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:І|міні]]
 
'''Миска, -ки, '''''ж. ''1) Миска, родъ глубокой тарелки. ''Хоч того самого, аби в другу миску. ''Ном. № 2681. ''Із нехочу ззів три миски борщу. ''Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. Ум. '''Мисочка. '''
 
'''Миска, -ки, '''''ж. ''1) Миска, родъ глубокой тарелки. ''Хоч того самого, аби в другу миску. ''Ном. № 2681. ''Із нехочу ззів три миски борщу. ''Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. Ум. '''Мисочка. '''
 
[[Категорія:Ми]]
 
[[Категорія:Ми]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
МИСКА, и, жін.
 +
1. Посудина у вигляді широкої чашки, в якій звичайно подають страву до столу. Тут їли [троянці у Дидони] рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи, З нових кленових тарілок (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Дві миски на столі, одна з бараболею товченою, гарячою, друга з кислим молоком (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 69);  * У порівняннях. — А в його золоті еполети на плечах були здорові, такі завбільшки, як миски (Нечуй-Левицький, III, 1956, 345);
 +
//  Про кількість чого-небудь, що вміщується в таку посудину. В мене було ще мисок зо три проса (Нечуй-Левицький, III, 1956, 281); — Я повертався з роботи.. натомлений і голодний. Перехиляв дві миски юшки, їв сало і запивав кислим вином (Юрій Яновський, II, 1958, 65).
 +
2. Посудина такої форми більшого розміру, що призначена для різних господарських потреб. Голі стіни. полупана стеля і ще більш полупана груба, біля груби ослінчик з кухлем і мискою до умивання (Леся Українка, III, 1952, 571); Відро з лушпайками стояло в нього біля ніг, а миска з водою — поруч (Юрій Яновський, II, 1958, 160); Ледве-ледве ганяла вона жорна, що з-під них в дерев'яну миску капля за каплею падало вівсяне борошно (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 6).
 +
▲ Ниркова миска — порожнина в нирці, що служить для збирання сечі й з'єднується з сечоводом. Чай з листків шавлії має протигнильні властивості, лікує запальні процеси у ниркових мисках (Лікарські рослини.., 1958, 110).
 +
 +
3.Ми́ска (зменшене — ми́сочка; ми́са — велика миска) — посудина у вигляді широкої чашки, глибокої тарілки (раніше перев. глиняної або дерев’яної), в якій звичайно подають страву до столу. Хоч того самого, аби в другу миску (приказ­ка); із нехочу з’їв три миски борщу (примовка); Винесли йому мису золота, а другу срібла (Я. Головацький).
 +
 +
==Види мисок==
 +
Миски бувають керамічними, металевими, скляними, дерев'яними, пластиковими і навіть паперовими. Мають форму півсфери, що зближує миску з чашкою. Однак миска крупніше і з неї не п'ють, а їдять ложкою
 +
 +
====Ілюстрації==

Версія за 18:41, 18 листопада 2015

Миска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Ном. № 2681. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. Ум. Мисочка.

Сучасні словники

МИСКА, и, жін. 1. Посудина у вигляді широкої чашки, в якій звичайно подають страву до столу. Тут їли [троянці у Дидони] рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи, З нових кленових тарілок (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Дві миски на столі, одна з бараболею товченою, гарячою, друга з кислим молоком (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 69); * У порівняннях. — А в його золоті еполети на плечах були здорові, такі завбільшки, як миски (Нечуй-Левицький, III, 1956, 345); // Про кількість чого-небудь, що вміщується в таку посудину. В мене було ще мисок зо три проса (Нечуй-Левицький, III, 1956, 281); — Я повертався з роботи.. натомлений і голодний. Перехиляв дві миски юшки, їв сало і запивав кислим вином (Юрій Яновський, II, 1958, 65). 2. Посудина такої форми більшого розміру, що призначена для різних господарських потреб. Голі стіни. полупана стеля і ще більш полупана груба, біля груби ослінчик з кухлем і мискою до умивання (Леся Українка, III, 1952, 571); Відро з лушпайками стояло в нього біля ніг, а миска з водою — поруч (Юрій Яновський, II, 1958, 160); Ледве-ледве ганяла вона жорна, що з-під них в дерев'яну миску капля за каплею падало вівсяне борошно (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 6). ▲ Ниркова миска — порожнина в нирці, що служить для збирання сечі й з'єднується з сечоводом. Чай з листків шавлії має протигнильні властивості, лікує запальні процеси у ниркових мисках (Лікарські рослини.., 1958, 110).

3.Ми́ска (зменшене — ми́сочка; ми́са — велика миска) — посудина у вигляді широкої чашки, глибокої тарілки (раніше перев. глиняної або дерев’яної), в якій звичайно подають страву до столу. Хоч того самого, аби в другу миску (приказ­ка); із нехочу з’їв три миски борщу (примовка); Винесли йому мису золота, а другу срібла (Я. Головацький).

Види мисок

Миски бувають керамічними, металевими, скляними, дерев'яними, пластиковими і навіть паперовими. Мають форму півсфери, що зближує миску з чашкою. Однак миска крупніше і з неї не п'ють, а їдять ложкою

==Ілюстрації